Андерс Адольф Ретціус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ретціус Андрес Адольф)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андерс Адольф Ретціус
Народився 13 жовтня 1796(1796-10-13)[1][2][…]
Lund Cathedral parishd, Швеція[3]
Помер 18 квітня 1860(1860-04-18)[1][2][…] (63 роки)
Kungsholm parishd, Швеція[4][1]
Поховання Північний цвинтар (Стокгольм)[5][6]
Країна  Швеція
Діяльність біолог, антрополог, викладач університету, анатом
Alma mater Лундський університет
Копенгагенський університет
Галузь анатомія і етнографія
Заклад Каролінський Інститут
Відомі учні Карл Вальбом
Членство Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Королівське фізіографічне товариство в Лундіd
Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd
Royal Swedish Academy of War Sciencesd
Прусська академія наук
Батько Андерс Яхан Ретціус
Брати, сестри Magnus Kristian Retziusd
Діти Gustaf Retziusd
CMNS: Андерс Адольф Ретціус у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ретціус.

Андерс Адольф Ретціус (Anders-Adolph Retzius, 13 жовтня 1796, Лунд — 18 квітня 1860, Стокгольм) — шведський анатом і натураліст, професор анатомії і керівник Каролінського інституту в Стокгольмі. Син шведського натураліста Андерса Яхана Ретціуса, батько Густава Ретціуса[en]. Був одружений двічі.

Біографія[ред. | ред. код]

1812 року він вступив до Лундського університету, де вивчав медицину, поєднуючи це із навчанням в Копенгагені. А вже 1818 року Ретціус отримав ліцензію доктора медицини. 1824 року, завдяки своїй дружбі з Єнсом Якобом Берцеліусом, він був призначений тимчасовим професором анатомії Каролінського інституту, якому згодом присвятив частину життя. 1830 року Ретціуса було призначено тимчасовим керівником інституту, а в 1840 він отримав вже постійну посаду професора і керівника .

Протягом наступних десятиліть Ретціус зробив багато анатомічних відкриттів. Одним із них було дослідження тонких частин зубів, черепа, м'язів і нервової системи.

Він також був антропологом, який займався дослідженням людського черепа. На основі своїх спостережень він запровадив доліхо- і брахікефальну класифікацію. Йому приписують визначення черепного індексу, який являє собою відношення ширини до довжини голови.

Ретціус був полігеністом. Він вивчав черепи різних рас, оскільки вважав, що вони були настільки відмінні один від одного, що, імовірно, кожен мав власне походження.[7] Вчений також працював над роботами про шкідливий вплив алкоголю на організм людини в рамках боротьби проти пияцтва, яка на той час мала значний вплив на шведське суспільство.

1826 року його було обрано членом Шведської королівської академії наук.

Шведське товариство антропології та географії нагородило Андерса Ретціуса золотою медаллю, як провідного світового вченого у сфері Економічної та соціальної географії. 2015 року товариство вирішило, що присуджувати медаль імені Ретціуса недоцільно, зважаючи на його внесок у френологію.[8]

Поховано Андерса Ретціуса на Північному цвинтарі у Стокгольмі.[9]

Галерея[ред. | ред. код]

  • Бюст на території Шведської королівської академії наук
    Бюст на території Шведської королівської академії наук
  • Могила Андреса Ретціуса на Північному цвинтарі в Стокгольмі
    Могила Андреса Ретціуса на Північному цвинтарі в Стокгольмі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Anders A Retzius — 1917.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б Lunds domkyrkoförsamlings kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/LLA/13254/C I/4 (1773-1799), bildid: C0067252_00296, sida 564
  4. ↑ а б Kungsholms kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0011/F I/6 (1859-1862), bildid: 00026743_00022, sida 35
  5. ↑ http://norrabegravningsplatsen.se/kandisarna/ — Norra begravningsplatsen.se.
  6. ↑ Retzius, A. — Svenskagravar.se.
  7. ↑ Peter Rowley-Conwy, From Genesis to Prehistory: The Archaeological Three Age System and its Contested Reception in Denmark, Britain, and Ireland, 2007, p. 120
  8. ↑ af Kleen, Björn (7 March 2015). Stopp för medalj till rasforskarens minne. Dagens Nyheter. Stockholm. Архів оригіналу за 8 листопада 2015. Процитовано 6 грудня 2015.
  9. ↑ Åstrand, Göran; Aunver, Kristjan (1999). Här vilar berömda svenskar: uppslagsbok och guide. Bromma: Ordalaget. ISBN 91-89086-02-3. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |sid= (довідка)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андерс_Адольф_Ретціус&oldid=41968220