Решат Нурі Ґюнтекін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Решат-Нурі Ґюнтекін
Reşat Nuri Güntekin
Народився 25 листопада 1889(1889-11-25)
Стамбул, Османська імперія
Помер 7 грудня 1956(1956-12-07) (67 років)
Лондон, Велика Британія
·рак легень
Поховання кладовище Караджаахмет
Країна  Османська імперія
 Туреччина
Діяльність письменник, драматург
Сфера роботи літературна діяльністьd[1]
Alma mater Стамбульський університет
Magnum opus Чаликушу
Автограф

CMNS: Решат Нурі Ґюнтекін у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Реша́т-Нурі́ Ґюнтекі́н (тур. Reşat Nuri Güntekin, 25 листопада 1889(18891125), Стамбул, — 7 грудня 1956, Лондон) — турецький письменник і драматург. Найбільш відомий в Україні як автор роману «Корольок — пташка співоча».

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив літературний факультет Стамбульського університету (1912). Викладав французьку мову (1913—1931). Був аташе у справах культури в Парижі, депутатом меджлісу (1939—1943). Перша повість «Старий друг» вийшла у 1917, наступними стали «Квітка руїн» (1918), «Пташка співуча» (1922), п'єси «Справжній герой» (1918), «Кинджал» (1918), «Шматок каменя» (1926) та ін. У романах і повістях Ґ. одним із перших у турецькій літературі реалістично і всебічно змалював Анатолію, провінційні міста і закинуте турецьке село. Ґ. зачіпає також гострі проблеми сім'ї, взаємини особи і суспільства, викриває духівництво. У романі «Зелена ніч» (1928) Ґ. відобразив національно-визвольну боротьбу турецького народу. Деякі твори Ґюнтекін написав у дусі сентименталізму. Перекладав твори Ж.-Ж. Руссо, М. де Сервантеса, Е. Золя, А. Камю. Його перу належить книжка «Лев Толстой, його життя і творчість» (1933).

Викладач історії та літератури за фахом, після кемалістськой революції 1919—1924 років Решат-Нурі став генеральним інспектором міністерства, з 1939 року — депутатом меджлісу від Чанаккале, а в останні роки життя, перебуваючи в Парижі, представляв Туреччину в ЮНЕСКО. Під безпосереднім керівництвом президента Туреччини Ататюрка письменник брав участь у роботі комісії з реформи мови, в очищенні турецької мови від арабських і перських слів.

Творча спадщина Решата-Нурі велика і багатогранна: він написав шістнадцять романів, шість збірок оповідань, близько тридцяти п'єс. Крім того, письменник відомий як перекладач, укладач словників і антологій, театральний і літературний критик. Решат-Нурі завжди звертався у своїх творах до тем злободенних і гострих. Майже щороку виходив у світ новий роман письменника. У романі «Тавро» Решат-Нурі викривав соціальні виразки суспільства, у романі «Листопад» змалював характери дрібних чиновників.

Почавши свою літературну діяльність як військовий кореспондент у період Першої світової війни, Решат-Нурі 1922 р. видає свій перший роман «Чаликушу» (дослівно — Чагарникова пташка), який відразу приніс авторові заслужену популярність і який досі з захопленням читає турецька та іноземна молодь.

Великий і тривалий успіх «Чаликушу» пояснюється тим, що автор змалював картини життя різних прошарків суспільства: від великої світської знаті до простих трударів, селян, сміливо і правдиво розповів про долю жінки в країні, де ще недавно жінка була полонянкою гаремів. Решат-Нурі Ґюнтекін оповідає про життя Феріде, вчительки початкової школи в гірському селі, в глушині Анатолії, в ту пору, коли прагнення жінки до самостійності було явищем приголомшливим, оскільки прирікало її на тяжке випробування.

З хвилюванням читаєш «сільські» епізоди роману — весілля 12-літньої дівчини, жорстока доля «пропащої», вигнаної з села молодої жінки, доля її дочки, яку Феріде бере на виховання. Цікаві гострі, сатиричні епізоди: опис салону паші, життя провінційного «світського» товариства, подвиги місцевого «лева», що намагається скомпрометувати в очах мешканців провінції молоду вчительку. Услід за вимушеними поневіряннями Феріде з однієї школи до іншої перед читачем виникають то сади на березі Босфору, то суворі ущелини Анатолії, пальмові алеї Каршияка, передмістя в Іл-світі, міста повітів і адміністративні центри — словом, уся Туреччина.

Образ героїні роману — Феріде автор змалював з теплотою і щирістю. Вередлива, майже дитя — такою є Феріде у перших частинах роману. Психологічно вірно показано зміну настрою юної дівчини, в якій прокидається перше почуття до Кямрана, розбещеного, зніженого хлопця, раптовий порив ревнощів, пробудження ненависті до суперниці, воля і завзятість Феріде, яка, незважаючи ні на що, хоче бути незалежною, самостійною, як важко їй встояти в боротьбі з наклепом. У романі Ґюнтекіна є низка зворушливих моментів: смерть прийомної дочки, зустріч Феріде з доктором Хайруллах-беєм, болісні переживання молодої жінки, яка усвідомлює, що їй неможливо жити самотньою і доведеться погодитися на фіктивний шлюб із доброю, благородною, але нелюбою людиною. І все-таки смілива і розумна Феріде зберегла віру в краще майбутнє, оптимізм, прагнення жити і працювати. У сучасній Туреччині немало молодих дівчат, що подібно до Феріде вирушають у віддалені закутки країни, аби передавати знання своїм юним співвітчизникам.

Завершується роман щасливим кінцем: Феріде і Кямран, які тривалий час були розлучені, зустрічаються знову, аби більше не розставатися.

Решат Нурі Ґюнтекін помер 1956 р. Пам'яті письменника і його великій літературній спадщині присвячено багато статей і спогадів. Але чи не найкращим визнанням його заслуг є популярність роману «Чаликушу», за яким було створено фільм 1966 р., телесеріал (7 серій) — 1986 р., а в 2013—2014 рр. знято новий багатосерійний фільм за цим твором, до ювілею письменника.

Роман «Чаликушу» вийшов в українському перекладі Григорія Халимоненка 1973 р.

Твори[ред. | ред. код]

Розповіді[ред. | ред. код]

  • Recm, Gençlik ve Güzellik (1919)
  • Roçild Bey (1919)
  • Eski Ahbab
  • Tanrı Misafiri (1927)
  • Sönmüş Yıldızlar (1928)
  • Leylâ ile Mecnun (1928)
  • Olağan İşler (1930)

Романи[ред. | ред. код]

  • Çalıkuşu (1922) (Чаликушу)
  • Gizli El (1924)
  • Damga (1924)(Клеймо)
  • Dudaktan Kalbe (1923)
  • Akşam Güneşi (1926)
  • Bir Kadın Düşmanı (1927)
  • Yeşil Gece (1928) (Зелена ніч)
  • Acımak (1928)
  • Yaprak Dökümü (1939) (Листопад)
  • Değirmen (1944)
  • Kızılcık Dalları (1944)
  • Miskinler Tekkesi (1946)
  • Harabelerin Çiçeği (1953)
  • Kavak Yelleri (1961)
  • Son Sığınak (1961)
  • Kan Davası (1962)
  • Ateş Gecesi (1953) (Ніч вогню)

Театр[ред. | ред. код]

  • Hançer (1920)
  • Eski Rüya (1922)
  • Ümidin Güneşi (1924)
  • Gazeteci Düşmanı, Şemsiye Hırsızı, İhtiyar Serseri (1925)
  • Taş Parçası (1926)
  • Bir Köy Hocası (1928)
  • İstiklâl (1933)
  • Hülleci (1933)
  • Yaprak Dökümü (1971)
  • Eski Şarkı(1971)
  • Balıkesir Muhasebecisi (1971)
  • Tanrıdağı Ziyafeti (1971)

Переклади і видання українською[ред. | ред. код]

  • Чаликушу ; пер. з тур. Григорія Халимоненка. — К.: Дніпро, 1973.
  • Чаликушу. Зелена ніч: романи ; пер. з тур. та післям. Григорія Халимоненка. — К.: Дніпро, 1986. — 509 с.
  • Ніч вогню; переклад Ольги Васильченко. — Харків: Фоліо, 2011. — 352 с. — (Карта світу). ISBN 978-966-03-5571-2.
  • Стара хвороба; переклад Володимира Верховеня. — Харків: Фоліо, 2012. — 320 с. — (Карта світу). ISBN 978-966-03-5572-9.
  • Пташка співуча ; переклад з рос. В. М. Верховеня. — Харків: Фоліо, 2012. — 506 с. — (Карта світу). ISBN 978-966-03-3501-1.
  • Листопад; переклад Юлії Григоренко. — Харків: Фоліо, 2015. — 160 с. — (Карта світу). ISBN 978-966-03-7133-0.
  • Клеймо; переклад Тетяни Рассадкіної. — Харків: Фоліо, 2015. — 192 с. — (Карта світу). ISBN 978-966-03-7169-9.
  • Млин; переклад Юлії Григоренко. — Харків: Фоліо, 2015. — 192 с. — (Карта світу). ISBN 978-966-03-7132-3.
  • Женоненависник; переклад Олександра Кучми. — Харків: Фоліо, 2017. — 192 с. — (Карта світу). ISBN 978-966-03-7639-7.

Екранізації[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Халимоненко Г. Шляхом єднання з народом: [післямова] // Гюнтекін Р. Н. Чаликушу. Зелена ніч. — К.: Дніпро, 1986. — С. 503—508.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]