Реґіомонтан

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Реґіомонтан
лат. Regiomontanus, нім. Johannes Müller
Ім'я при народженні	нім. Johannes Müller von Königsberg
Псевдоніми	Regiomontanus
Народився	6 червня 1436(1436-06-06) Кенігсберг (Баварія)
Помер	6 липня 1476(1476-07-06) (40 років) Рим
Країна	Священна Римська імперія
Національність	німець
Діяльність	астроном, математик, історик математики, астролог, католицький єпископ, друкар
Alma mater	Лейпцизький університет, Віденський університет
Галузь	астрономія, математика
Заклад	Віденський університет
Науковий керівник	Георг фон Пурбах
Вчителі	Георг фон Пурбах і Віссаріон Нікейський
Відомі учні	Бернхард Вальтер
Аспіранти, докторанти	Domenico Maria Novara da Ferrarad
Реґіомонтан у Вікісховищі

Реґіомонта́н (лат. Regiomontanus, справжнє ім'я Йога́нн Мю́ллер, нім. Johannes Müller; 6 червня 1436, Кенігсберг (Баварія) — 6 липня 1476, Рим) — видатний німецький математик, астроном, а також астролог, конструктор астрономічних інструментів, видавець, перекладач і католицький єпископ. Ім'я Реґіомонтан, яке є латинізованою назвою рідного міста Йоганна Мюллера, мабуть вперше вжив Філіп Меланхтон у передмові до свого видання книги «Сфера світу» Сакробоско.

Життєпис

Йоганн Мюллер народився в місті Кенігсберзі в Баварії. Уже в 11 років він став студентом Лейпцизького університету. Навесні 1450 в 14 років він перейшов у Віденський університет. У 15 років після закінчення факультету вільних мистецтв Реґіомонтан став бакалавром. З 1453 року слухав лекції з математики та астрономії Георга Пурбаха, з яким згодом співпрацював до раптової смерті останнього в 1461. 1457 року Реґіомонтан став магістром і сам почав читати лекції. У цьому ж році він розпочав систематичні астрономічні спостереження.

У 1461 році Реґіомонтан познайомився з кардиналом Віссаріоном, від якого отримав пропозицію зробити поїздку до Італії, і в складі його почту поїхав до Риму. Протягом усього часу, який Реґіомонтан провів при кардиналі, він вів активний розшук давньогрецьких рукописів. Влітку 1463 Віссаріон їде до Венеції як папський легат, а Реґіомонтан його супроводжував. Тут Реґіомонтану першому в Європі вдалося виявити текст уцілілих шести книг «Арифметики» Діофанта. 1464 року Реґіомонтан читав у Падуї лекції з астрономії ал-Фаргані. В той таки час він познайомився з феррарським астрономом і математиком Джованні Біанкіні і вів з ним листування.

Також у Римі мав зустрічі з українським астрономом Юрієм Дрогобичем.

Будинок Дюрера в Нюрнберзі, що раніше належав учневі Реґіомонтана Бернхарду Вальтеру

Влітку 1467 Реґіомонтан приїхав до Угорщини на запрошення єпископа Яноша Вітеза і працював у Буді при дворі угорського короля Матвія Корвіна. З 1471 року Реґіомонтан жив ​​у Нюрнберзі, де він разом зі своїм учнем Бернхардом Вальтером заснував наукову друкарню та одну з перших в Європі обсерваторій у будинку, який згодом придбав знаменитий художник Альбрехт Дюрер (зараз будинок-музей Дюрера). Одним із перших оцінив значення недавно винайденого друкарства для науки, і надрукував «Нову теорію планет» Пурбаха (1472), деякі праці давньогрецьких учених; регулярно видавав астрономічні календарі.

Помер Реґіомонтан у 1476 році в Римі, куди приїхав для вироблення календарної реформи.

Внесок у науку

Математика

De triangulis planis et sphaericis libri

Основною математичною працею Реґіомонтана був твір «Про всі види трикутників» (1462—1464). Це була перша праця в Європі, в якій тригонометрія розглядалася як самостійна дисципліна. У друкованому вигляді цей твір було опубліковано в 1533 році.

Перша книга цього твору присвячена вирішенню плоских трикутників. У другій книзі вводиться теорема синусів для плоских трикутників і розглядається ряд задач про плоскі трикутники, що призводять до квадратних рівнянь. Третя книга викладає основи сферичної геометрії. Її зміст великою мірою збігається зі «Сферика» Менелая і з аналогічними роботами арабомовних авторів. Центральною теоремою четвертої книги є сферична теорема синусів. У п'ятій книзі доводиться теорема, еквівалентна сферичній теоремі косинусів. Дві останні книги переважно спираються на роботи математиків країн ісламу, таких як Аль-Баттані і ат-Тусі.

Більшість матеріалів зі сферичної геометрії у своїй книзі Реґіомонтан позичив без жодної згадки з робіт Джабіра ібн Афлаха XII століття, це відзначив у XVI сторіччі Джироламо Кардано.

Іншою важливою математичною працею Реґіомонтана були складені ним семизначні таблиці синусів з кроком 1' і таблиці тангенсів.

Астрономія

Діяльність Реґіомонтана багато в чому сприяла відродженню астрономії в Європі у новий час.

Завершив переклад «Альмагеста» Клавдія Птолемея на латину, розпочатий Пурбахом, і написав коментар до нього. У Відні, разом з Пурбахом, а потім у Нюрнберзі виконав велику кількість спостережень планет, Місяця і Сонця, які лягли в основу складених ним астрономічних таблиць, які замінили застарілі на той час «Альфонсові таблиці». 1474 року Реґіомонтан видав «Ефемериди» — таблиці координат зірок, положень планет і обставин з'єднань і затемнень на кожен день з 1475 по 1506 роки. Це були останні в історії науки таблиці, розраховані на основі теорії Птолемея, і перші астрономічні таблиці, видані типографським способом, ними користувалися Васко да Гама, Христофор Колумб та інші мореплавці.

Розробив метод «місячних відстаней» для знаходження широти і довготи на морі. Реґіомонтан написав низку робіт про астрономічні інструменти: універсальну астролябію (так звана «сафея», описана аз-Заркалі), сонячний годинник, армілярну сферу (сам Реґіомонтан називає цей пристрій «метеороскопом»).

В астрології він описав систему астрологічних домів, яка витіснила популярну на той момент систему Алькабітіуса.

На честь ученого названий астероїд 9307 Регіомонтан, відкритий у 1987 році.

Основні праці

• Regiomontanus, Johannes: Ephemerides, Nürnberg, 1474
• Regiomontanus, Johannes: Disputationes contra Cremonensia in planetarum theoricas deliramenta, Nürnberg, ca. 1474/75
• Regiomontanus, Johannes / Peuerbach, Georg von: Epitome in Cl. Ptolomaei magnam compositionem, Venice, 1496
• Regiomontanus, Johannes: Kalendarium, 1476
• Regiomontanus, Johannes: De Cometae magnitudine, longitudineque ac de loco eius vero, problemata XVI., Basel, 1561
• Regiomontanus, Johannes: De Triangvlis Planis Et Sphaericis, Basel, 1561 (Баварська національна бібліотека)
• Альманахи, календарі та ефемериди Реґіомонтана у зібранні Баварської національної бібліотеки
• Regiomontanus, Johannes: Opera Collectanea. Osnabrück: Otto Zeller 1972 (включає спостереження Бернхарда Вальтера)

Література

• Белый Ю. А. Иоганн Мюллер (Региомонтан). 1436—1476. — М.: Наука, 1985.
• Циннер Э. Три рукописи Региомонтана из архива Академии наук СССР^{[недоступне посилання з квітня 2019]} // Историко-астрономические исследования. Вып. VIII. 1962. С. 373—380.
• R. R. Newton, An analysis of the solar observations of Regiomontanus and Walther. Quarterly Journal of the Royal Astronomical Society 23 (1982), p. 67-93.

Посилання

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Региомонтан. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
• Johannes Regiomontanus (Astronomie in Nürnberg)
• Edward Rosen, Regiomontanus