Розанова Ольга Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розанова Ольга Володимирівна
рос. Розанова Ольга Владимировна
Автопортрет. 1911
Народження 21 червня 1886(1886-06-21)
Меленки, Російська імперія
Смерть 7 листопада 1918(1918-11-07) (32 роки)
  Москва, Російська імперія
(дифтерія)
Поховання Новодівичий цвинтар[1]
Національність росіянка
Країна Російська імперія
Навчання Школа малювання Костянтина Юона
Діяльність поетка, ілюстраторка, рисувальниця, художниця, колажистка, письменниця, візуальна мисткиня, мисткиня, художниця по текстилю
Напрямок Авангардизм(супрематизм, неопримітивізм, кубофутуризм}
Роки творчості 1910–1918
Працівник Московська художньо-промислова академія імені Сергія Строганова[1]
Член Супремус і Союз молодіd
Твори «Супрематизм», «Безпредметна композиція», «Зелена полоса»
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[2], Міський музей (Амстердам)[3][4], Museum-Preserve «Rostov Kremlin»d, Ульяновський обласний художній музей, Державний музей мистецтв Республіки Казахстан імені Абилхана Кастеєва, Нижньотагільський музей образотворчих мистецтв, Slobodskoy Museum and Exhibition Centerd, Російський музей, Третяковська галерея, Museum Ludwigd, MOMus–Museum of Modern Art–Costakis Collectiond, Саратовський художній музей імені Радищева, Самарський обласний художній музей, Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв, Nizhny Novgorod State Art Museumd, Yaroslavl Art Museumd, Азербайджанський державний музей мистецтв імені Рустама Мустафаєва, Краснодарський крайовий художній музей імені Ф. Я. Коваленка, Астраханська картинна галерея імені П. М. Догадіна, Національний художній музей України, Ivanovo Regional Art Museumd, Des Moines Art Centerd, Museum for Local History, Yeletsd і Institut Valencià d'Art Modernd

CMNS: Розанова Ольга Володимирівна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Ольга Володимирівна Ро́занова (21 червня 1886, Меленки — 7 листопада 1918, Москва) — одна з видатних художниць російського авангарду з унікальним колористичним талантом[6]. Пройшовши декілька напрямів авангарду, вийшла через супрематизм до цвітопису, на декілька десятиліть передбачивши розвиток абстрактного мистецтва. 1917 року створила один з шедеврів безпредметного живопису ХХ століття — картину «Зелена смуга»[6]. Декілька років знаходилася у близьких стосунках з Олексієм Кручоних.

Біографія[ред. | ред. код]

Ольга Розанова народилася в Меленках, невеликому містечку біля Владимира (Російська імперія). 1896 року сім'я Розанових переїжджає у Владимир. 1904 року Розанова закінчує жіночу гімназію і того ж року переїжджає в Москву.

Вона вступає до школи малювання Костянтина Юона і одночасно вчиться на курсах в училищі живопису і скульптури Большакова. 1910 року художниця переїжджає в Санкт-Петербург і стає одним з найбільш активних членів Спілки Молоді. У 1912 році Розанова познайомилася з поетами футуристами Велимиром Хлєбниковим і Олексієм Кручоних. З останнім її зв'язували близькі, інтимні стосунки: вони жили разом, але не подовгу, і кілька разів розлучалися.

У творчій співдружності Кручоних і Розанової був створений унікальний стиль російської футуристичної книги. У 1913–1914 роках вони опублікували книгу «Тэ Ли лэ», використовуючи техніку кольорового гектографування. У 1915–1916 роках використали у футуристичній книзі метод колажу. 1915 року художниця застосувала колаж в ілюстрації «Заумної книги» Кручених і Алягрова і в альбомі «Війна» 1916 року з віршами Кручених[7].

1916 року Розанова приєднується до товариства «Супремус», очолюваного Казимиром Малевичем. До цього часу її стиль розвивався від кубізму і італійського футуризму до чистої абстракції, в якій композиція створюється візуальною вагою і взаємозв'язком кольорів. У тому ж році Розанова разом з іншими художниками-супрематистами (Казимир Малевич, Олександра Екстер, Ніна Генке, Любов Попова, Ксенія Богуславська, Надія Удальцова, Іван Клюн, Іван Пуні і інші) працювали в артілях сіл Вербовка і Скопці. Під впливом О. Кручоних писала заумні вірші.

Після революції 1917 року Розанова займається реорганізацією мистецтва і керує художньо-промисловим підвідділом ІЗО Наркомпроса.

7 листопада 1918 року Ольга Розанова померла від дифтерії.

Ольга Розанова в мистецтві[ред. | ред. код]

Присвячення[ред. | ред. код]

Виставки[ред. | ред. код]

Персональні виставки[ред. | ред. код]

Групові виставки[ред. | ред. код]

Прижиттєві виставки[ред. | ред. код]

Найбільш значні ранні виставки російського авангарду (1919–1927)[ред. | ред. код]

  • 1919 (квітень-червень) — Петроград, Перша Державна Вільна виставка творів мистецтв
  • 1919 — Москва, X Державна виставка. Безпредметна творчість і супрематизм
  • 1919 — Вітебськ, Перша державна виставка картин місцевих і московських художників
  • 1920 — Казань, Перша Державна виставка мистецтва і науки в Казані
  • 1922 — Берлін, Перша російська художня виставка
  • 1927 — Ленінград, Виставка новітніх напрямів у мистецтві

Бібліографія[ред. | ред. код]

Прижиттєві публікації[ред. | ред. код]

  • Розанова О. В. Манифест «Союза молодёжи»: Листовка. — СПб., 1913.
  • Розанова О. В. Основы Нового Творчества и причины его непонимания // Союз молодёжи. — СПб., 1913. — № 3. — С. 14—22.
  • Розанова О. В. Супрематизм и критика // Анархия. — 1918. — № 86.
  • Розанова О. В. Искусство — только в независимости и безграничной свободе! // Анархия. — 1918. — № 91.
  • Розанова О. В. Уничтожение 3-х федеративной конструкции союза как причина выхода из него левой федерации // Анархия. — 1918. — № 99.

Наступні[ред. | ред. код]

  • Ольга Розанова. «Лефанта чиол…» / Вступ. ст., публикации писем и комментарии к ним Веры Терёхиной; составители «Хроники жизни и творчества» Андрей Сарабьянов и Вера Терёхина. — М.: RA, 2002. — 392 с. — 2000 экз. — ISBN 5-85164-076-6.
  • Ольга Розанова. …увидеть мир преображённым: [Каталог выставки] / Предисл. Л. И. Иовлевой, вступ. ст. В. Н. Терёхиной. — М.: Пинакотека, 2007. — 156 с. — ISBN 978-5-88149-274-8.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б (unspecified title)Хельсинки: Художественный музей Хельсинки, 1992. — С. 118. — ISBN 978-951-8965-12-4
  2. http://www.moma.org/collection/works/9120
  3. Stadsgezicht. Daken
  4. Abstracte compositie
  5. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. а б Гурьянова Н. А. Ольга Розанова и ранний русский авангард. — М.: Гилея, 2002. — С. 172. — 1000 экз. — ISBN 5-87987-021-9.
  7. Амазонки авангарда. Под редакцией Джона Боулта и Мэтью Дратта. М. : Галарт, С. 216–217.
  8. а б Терёхина Вера. Преображённый мир Ольги Розановой // Наше наследие. — 2003. — № 67—68.

Література[ред. | ред. код]

Альбоми, каталоги, монографії[ред. | ред. код]

  • Olga Rozanova/Ольга Розанова. 1886–1918: [Каталог выставки] / Вступ. ст. Н. Гурьяновой, В. Терёхиной. — Helsinki: Helsingin Kaupungin Taidemuseo, 1992. — 125 p. — ISBN 951-8965-12-9.
  • Gurianova N. Exploring Color: Olga Rozanova and the Early Russian Avant-garde, 1910–1918. — Amsterdam: G + B Arts International, 2000.
  • Гурьянова Н. А. Ольга Розанова и ранний русский авангард. — М.: Гилея, 2002. — 319 с. — 1000 экз. — ISBN 5-87987-021-9.

Статті, есе[ред. | ред. код]

  • Варст. О выставке Розановой // Искусство. Вест. Отд. ИЗО Наркомпроса. — М., 1919. — № 4.
  • Гурьянова Н. Военные графические циклы Н. Гончаровой и О. Розановой // Панорама искусств. — М., 1989. — В. 12. — С. 63—88.
  • Гурьянова Н. На пути к новому искусству // Искусство. — 1989. — № 1. — С. 24—30.
  • Гурьянова Н. Ольга Розанова и Алексей Кручёных: К вопросу о взаимосвязи поэзии и живописи в русском футуризме // Europa * * * * Orientalis. — Salerno, 1992. — С. 49—108.
  • Памяти О. В. Розановой // Искусство. — 1919. — № 1.
  • Ракитин В. Апофеоз Ольги Розановой // Война / Резьба О. Розановой. Слова А. Кручёных. — 1916. Факсим. изд. М., 1995.
  • Родченко А. Ольга Розанова — живописец // Родченко А. Эксперименты для будущего. — М., 1996. — С. 65.
  • Терёхина Вера. «Начало жизни цветочно-алой…» О. В. Розанова (1886–1918) // Панорама искусств. — М., 1989. — В. 12. — С. 38—62.
  • Терёхина Вера. Преображённый мир Ольги Розановой // Наше наследие. — 2003. — № 67—68.
  • Эфрос А. Во след уходящим // Москва. Журнал литературы и искусства. — 1919. — № 3. — С. 4—6.
  • Эфрос А. О. В. Розанова // Эфрос А. Профили. — М., 1930. — С. 225–235.
  • Gassner H. Olga Rozanova // Russian Women-Artists of the Avantgarde. 1910–1930. — Cologne: Galerie Gmurzynska, 1979. — P. 230–245.
  • Gurianova N. Olga Rozanova: Color Libero // Art e Dossier. — 1993. — № 85. — P. 37—43.
  • Gurianova N. Olga Rozanova // Amazons of Avant-garde. — New York, 1999. — P. 213–239.
  • Gurianova N. Suprematism and Transrational Poetry // Elementa. — 1994. — № 1. — P. 369–383.
  • Rakitin V. Illusionism is the Apotheosis of Vulgarity // Russian Women-Artists of the Avantgarde: 1910–1930. — Cologne: Galerie Gmurzynska, 1979. — P. 254–255.
  • Terekhina V. Majakovski und Rozanowa // Bildende Kunst. — 1988. — № 11. — S. 499–501.
  • Yablonskaia M. Olga Rozanova // Woman-Artists of Russia's New Age: 1900–1935. — London: Abrams, 1990. — P. 81—98.

Посилання[ред. | ред. код]