Святий Петроній (Мікеланджело)
| італ. San Petronio | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Мікеланджело Буонарроті |
| Час створення: | 1495 |
| Розміри: | 64 см |
| Висота: | 64 см |
| Матеріал: | мармур |
| Зберігається: | Болонья, Італія |
| Музей: | Базиліка ді Сан Доменіко |
 «Святий Петроній» у Вікісховищі | |
Як Гарізенда видасться тому,
Хто йде внизу, нахиленою грізно
Й от-от впаде на голову йому, —
Мені здававсь Антей таким приблизно(…)
Данте Аліґ'єрі, «Божественна Комедія», Пекло, пісня XXXI: 136-139
(уривок; переклад Є. Дроб'язко[1])
«Святи́й Петро́ній» (італ. San Petronio; також — «Святи́й Петро́ній, яки́й трима́є моде́ль Боло́ньї»[2]) — мармурова скульптура єпископа Петронія, католицького святого, покровителя міста Болонья, створена італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті 1495 року.
Історія створення[ред. | ред. код]
Замовлення на три статуї для гробниці Святого Домініка Мікеланджело отримав завдяки протекції Джованні Франческо Альдовранді, який був одним із «16 міських правителів»[3]. Мікеланджело жив у домі Альдовранді протягом перебування у Болоньї, і «той дуже любив його як художника»[3].
Вазарі пише, що Мікеланджело «зробив ці фігури так, що вони вийшли кращими від інших, які там були»[3].
Опис твору[ред. | ред. код]
Святий Петроній зображений традиційно у повний зріст, в шатах єпископа. Говард Бенджамін Гіббард (англ. Howard Benjamin Hibbard), американський мистецтвознавець, професор Колумбійського університету, писав, що статуя «(…) вражає силою свого контрапосту, підкресленого пишними складками одягу»[2]. Покровитель Болоньї тримає у руках модель міста, про яку Вільям Воллес писав, що це «чудова кубістична композиція, схематична замальовка, що містить усі найвизначніші будівлі Болоньї, включно зі стінами, на яких зображені герби, та похилими вежами[а], оспіваними Данте[б]»[4].
Гіббард також підкреслив вплив на цю статую Мікеланджело робіт його великого сієнського попередника Якопо делла Кверча[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Данте Аліг'єрі. Божественна комедія (Переклад Євгена Дроб'язка). Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 9 травня 2012.
- ↑ а б в Hibbard, 1974, с. 33.
- ↑ а б в г Вазарі, 1970, с. 306.
- ↑ Wallace, 2010, с. 10.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
- Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
- Стоун І. Муки и радости. Роман: Пер. с англ. Н. Банникова = англ. The Agony and the Ecstasy. — М. : Правда, 1991. — 768 с. — ISBN 5-253-00154-9. (рос.)
- Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К. : Юніверс, 2006. — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5.
- Howard Hibbard. Michelangelo. — New York : Harper & Row, Publishers, 1974. — 347 с. — ISBN 0-06-430056-0. (англ.)
- Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
- William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |