Сементовський Костянтин Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сементовський Костянтин Максимович
Народився 10 квітня 1823(1823-04-10)
Червоногірка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 1902
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність письменник, етнограф, фольклорист
Alma mater Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Діти Q4415339?
Нагороди
орден Святого Станіслава I ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

Костянти́н Макси́мович Сементо́вський (псевдонім Калайденський; * 10 квітня 1823, с. Семеногірка, нині в складі с. Іркліїв Чорнобаївського району Черкаської області — 1902) — український етнограф, фольклорист і літературний критик.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Син землевласника Максима Сементовського. 1839 закінчив Ніжинський ліцей. Працював чиновником у Чернігові, Полтаві, Харкові, Орлі та інших містах.

Керував справами правління амурської компанії та вмістив низку статей з економічних і політичних питань в «Журналі для акціонерів» та «Біржових Відомостях» за 1865—1868.

Дійсний член Російського географічного товариства (від 1847).

Близький до Ізмаїла Срезневського, Миколи Костомарова, Григорія Квітки-Основ'яненка, Петра Гулака-Артемовського, Амвросія Метлинського.

Зібрав чимало фольклорних та етнографічних матеріалів про народні звичаї, багато народних загадок, замовлянь тощо.

Праці[ред. | ред. код]

  • «Нарис малоросійських повір'їв і звичаїв, що стосуються свят» («Очерк малороссийских поверий и обычаев, относящихся к праздникам» — в альманасі «Молодик» і в журналі «Маяк», 1843).
  • «Г. Ф. Квітка-Основ'яненко. Біографічний нарис» («Г. Ф. Квитка-Основьяненко. Биографический очерк» — в журналі «Москвитянин», 1843).
  • «Зауваження про свята в малоросіян» («Замечания о праздниках у малороссиян» з доповненнями та зауваженнями Срезневського, Костомарова та Метлинського — в журналі «Маяк», 1843).
  • «Про характерників і малоросійські замовляння проти кулі» («О характерниках и малорусских заговорах против пули» — «Известия Императорского Русского Географического Общества», 1850).
  • «Малоруські та галицькі загадки» («Малорусские и галицкие загадки» — 1851) .

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]