Собор Різдва Богородиці (Козелець)
| Собор Різдва Богородиці | ||||
|---|---|---|---|---|
| Назва на честь: | Різдво Пресвятої Богородиці | |||
.jpg) | ||||
| Собор Різдва Богородиці | ||||
|
50°54′42″ пн. ш. 31°06′38″ сх. д. / 50.911806° пн. ш. 31.110611° сх. д.Координати: 50°54′42″ пн. ш. 31°06′38″ сх. д. / 50.911806° пн. ш. 31.110611° сх. д. | ||||
| Статус | діючий | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Козелець, вул. Родини Богомольців, 1 | |||
| Конфесія | УПЦ (МП) | |||
| Тип будівлі | собор | |||
| Архітектурний стиль | українське бароко з елементами рококо і класицизму | |||
| Автор проєкту | Андрій Квасов[1] | |||
| Архітектор | Андрій Квасов (автор проєкту) за участю Івана Григоровича-Барського (оздоблення ліпниною)[1][2] | |||
| Будівник | графиня Наталія Розумовська | |||
| Художник | Григорій Стеценко[3] | |||
| Будівництво | 1752 — 1763 | |||
| Сайт | sobor-kozelets.church.ua | |||
  Собор Різдва Богородиці (Козелець) (Україна) | ||||
 | ||||
 Собор Різдва Богородиці у Вікісховищі | ||||
Собор Різдва Богородиці у Козельці — православний собор у смт Козелець Чернігівської області. Збудований у 1752—1763 роках на замовлення родини Розумовських за проєктом архітектора Андрія Квасова та за участю Івана Григоровича-Барського, який є автором декору. Поряд із собором стоїть дзвіниця, зведена у 1766—1770 роках також за проєктом Андрія Квасова.[2][3][4]
Собор та дзвіниця розміщені в історичному середмісті Козельця, і є його містобудівними домінантами.[4] Його відносять до найкращих архітектурних витворів XVIII століття в Україні та тогочасній Російській імперії.[5][6][7]
Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер 843.[8]
Історія[ред. | ред. код]
Собор споруджено у 1752–1763 роках на замовлення графині Наталії Розумовської (Розумихи, матері Олексія та Кирила Розумовських) архітекторами Іваном Григоровичем-Барським та Андрієм Квасовим — на знак подяки Богові за щасливу долю синів замовниці. Під час Другої світової війни в соборі містилися табір військовополонених і конюшня. Після її закінчення приміщення храму використовували під заготконтору (склад для продовольчих товарів).
Собор реставрували у 1961–1982 роках.
14 серпня 1993 року відбулося урочисте відкриття відбудованого Собору Різдва Богородиці.
Архітектура[ред. | ред. код]
Храм мурований, хрещатий, дев'ятидільний. Рамена завершено напівкруглими ризалітами. Всередині чотири опорні стовпи несуть систему склепінь і п'ять бань, поставлених по діагоналі (як у давньоруських храмах). Витончений ліпний декор стін поєднує форми бароко, рококо і класицизму.
Собор двоярусний. На першому ярусі розташована «тепла» церква Адріана і Наталії — усипальниця Розумовських. На другий ярус (власне собор) з трьох боків ведуть напівкруглі ґанки з відкритими колонадами, завершені наметовими верхами.
Майстерне використання засобів живопису, скульптури і архітектурних форм створюють урочистий і святковий образ.
Поруч із будівлею собору розташована чотириярусна дзвіниця.
Взагалі, крім собору у храмовий комплекс входить дзвіниця й споруда полкової канцелярії.
Інтер'єр[ред. | ред. код]
В інтер'єрі панують центральна баня і багатоярусний різьблений з липи іконостас 18 століття (створений, як вважають, за участю архітектора Растреллі). Образи (1753) в іконостасі написані у стилі бароко. Складається він з 50 (було 80) автентичних ікон. Ікони писав Григорій Стеценко, різьбу виконав Сисой Шалматов.
Цей іконостас був використаний як зразок при створенні сучасного іконостасу Катерининської церкви у Чернігові, що був освячений у грудні 2016.[9]
Дзвіниця[ред. | ред. код]
Дзвіниця (1766–1770, архітектор Андрій Квасов[10]) квадратна в плані (10 х 10 м), чотириярусна. Перший ярус оформлено рустом, другий — тосканським ордером, третій — іонічним, четвертий — коринфським. Увінчує дзвіницю барокова верхівка. Висота дзвіниці із хрестом 50 м.
Будинок полкової канцелярії[ред. | ред. код]
Споруда полкової канцелярії (1753–1758, архітектори Андрій Квасов та Іван Григорович-Барський) у плані прямокутна (13,5 х 17,5 м), двоповерхова.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Фасад собору -
Храмовий комплекс - собор та дзвіниця -
Деталь декору -
Ікони з іконостасу собору на виставці у Києві -
Інтер'єр нижнього залу -
Дерев'яний різьблений іконостас висотою 27 м. -
Дзвіниця 1752-1766 р.р.
.JPG)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б РОЖДЕСТВА БОГОРОДИЦЫ СОБОР, 1752-1763 гг. 1986 г. Памятники градостроительства и архитектуры (рос.). Прадідівська слава. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
- ↑ а б Собор Різдва Богородиці та дзвіниця 2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 301. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
- ↑ а б Про собор. Собор Різдва Богородиці, м. Козелець. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
- ↑ а б Вечерський В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація. – К.: Видавничий дім А.С.С, 2005. – 588 с.: іл. (Міністерство культури і мистецтв України, Державна служба охорони культурної спадщини, Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень). – ISBN 966-8613-08-2
- ↑ Вечерський В. В. Різдва Богородиці собор у Козельці [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 220. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- ↑ Козелецкий собор // Горностаев Ф.Ф. Дворцы и церкви Юга. – М.: Образование, 1914 г., с. 37 – 46 (рос.). Прадідівська слава. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Козелець. Україна Інкогніта. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Реєстри пам’яток. Вікі любить пам'ятки. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
- ↑ Новий іконостас Катерининської церкви 12 метрів в ширину і висоту та має 40 ікон. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ Колокольня 1986 г. Памятники градостроительства и архитектуры (рос.). Прадідівська слава. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Вечерський В. В. Різдва Богородиці собор у Козельці [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 220. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Чернігівщина:Енциклопедичний довідник за ред. А. В. Кудрицького, К.: УРЕ, 1990, стор. 703
Посилання[ред. | ред. код]
- Собор Різдва Богородиці, м. Козелець. Офіційний сайт [Архівовано 8 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Козелець. Районний соціально-інформаційний портал [Архівовано 15 січня 2014 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |