Соната для фортепіано № 18 (Бетховен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соната для фортепіано № 18
Композитор Людвіг ван Бетховен
Створено 1802[1]
Видано 1804[1]
Тональність мі-бемоль мажор
Інструментування фортепіано
CMNS: Соната для фортепіано № 18 у Вікісховищі

Соната для фортепіано № 18 Л. ван Бетховена мі-бемоль мажор, op. 31 № 3, написана 1802 року. Це остання соната Бетховена, в якій як одна з частин використаний менует, і остання за винятком сонат № 28 і 29, що містить більше трьох частин.

Складається з 4-х частин:

  1. Allegro
  2. Scherzo: Allegretto vivace
  3. Menuetto: Moderato e grazioso
  4. Presto con fuoco

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Grove Music Online — OUP. — ISBN 978-1-56159-263-0 — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соната для фортепіано № 18 (Бетховен)

Ранні сонати
Сонати середнього
періоду творчості
Пізні сонати
музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соната_для_фортепіано_№_18_(Бетховен)&oldid=41369404