Станіслав Грабський

Станіслав Грабський
пол. Stanisław Grabski
Народився	5 квітня 1871(1871-04-05) Борув, Австро-Угорщина
Помер	6 травня 1949(1949-05-06) (78 років) Сулеювек, Польща
Поховання	Повонзківський цвинтар
Громадянство	Польща
Діяльність	політик, економіст.
Галузь	економіст
Відомий завдяки	ініціатор полонізації українських шкіл, т. зв. Закону Грабського
Alma mater	HU Berlin
Знання мов	польська
Заклад	Ягеллонський університет, Варшавський університет і ЛНУ ім. І. Франка
Членство	Національна ліга
Посада	Міністерство національної освіти Польщі і Member of the Sejm of the Polish People's Republicd
Партія	National-Democratic Partyd і Народно-національний союзd
Брати, сестри	Zofia Kirkor-Kiedroniowad і Владислав Грабський
Нагороди	Кавалер Великого хреста ордена Пія IX
Медіафайли у Вікісховищі

Станіслав Грабський (або Ґрабський, пол. Stanisław Grabski; 5 квітня 1871, Борув — 6 травня 1949, Сулеювек) — польський політик, державний діяч, економіст. У роки Першої світової війни активно діяв у напрямку недопущення соборницьких українських впливів на західноукраїнських землях. 1919–27 — депутат сейму Другої Польської Республіки. 1923 та 1925–26 — міністр освіти та релігії. Проводив жорстку політику спольщення (полонізації) на українських землях, ініціатор державної програми полонізації — т. зв. Lex Grabski. Закон передбачав перетворення окремих українських та польських шкіл на двомовні (утраквістичні). Внаслідок запровадження цього закону кількість українських шкіл у Польщі істотно скоротилася.

Біографія

Станіслав Ґрабський навчався у закладах вищої освіти Варшави, Берліна й Берна. У 1900—1939 роках працював викладачем; був професором економіки Ягайлонського й Львівського університетів, Господарської академії в Дублянах, а з 1946 року — завідувачем катедри історії супільного устрою Варшавського університету.

Був співзасновником Польської соціалістичної партії (1892), таємним комісаром Національної ліги в Галичині, членом Польського національного комітету в Парижі (1917—1919). До Першої світової війни прихильно ставився до російської політики в Польщі, водночас вороже сприймаючи український рух. У 1919—1927 роках був послом до польського сейму, брав участь у переговорах між Польщею і РСФРР під час укладення Ризького мирного договору 1921 року, а в 1923 і 1925—1926 був міністром у справах віровизнань і публічної освіти. Після цього тимчасово відійшов від політики й зосередився на викладацькій і науковій діяльності.

Автор т. зв. «Lex Grabski» («Закону Ґрабського», 1924 рік), що мав на меті перетворення окремих українськомовних і польськомовних шкіл на двомовні (утраквістичні). Через цей закон кількість українськомовних шкіл зменшилася з 2426 у 1921—1922 до 745 у 1927—1928 рр. Відомий вислів Ґрабського: «Через 25 років не буде жодних українців або русинів. Будуть тільки поляки».

З радянською окупацією та вступом до Львова радянських військ (1939) Ґрабського заарештували, засудили до п'яти років таборів; втім, після звільнення за амнестією 1941 року виїхав до Лондона. У 1942—1944 роках був Головою Національної ради в Лондоні, у 1945—1947 — віце-президентом Крайової народної ради (тимчасового парламенту Польщі).

Наукові праці Станіслава Ґрабського присвячені проблемам економіки, історії господарства й політики. Є автором двотомних спогадів «Pamiętniki» (Варшава, 1989).

Джерела та література

• Єфіменко Г. Г. Грабський Станіслав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 183. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Зашкільняк Л. О. Ґрабський Станіслав // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.

Посилання

• Ґрабський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Сергій Гупало (24 червня 2006). Слово за ґратами. Двомовність — давня загроза українству. День. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 8 липня 2012.