Телефон-омар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сальвадор Далі
Телефон-омар, 1936
Гіпс. Висота: 17
Галерея Тейт, Ліверпуль

«Телефон-омар» (англ. Lobster Telephone) — сюрреалістична скульптура, створена іспанським художником Сальвадором Далі спільно з художником-сюрреалістом Едвардом Джеймсом в 1936 році.

Опис[ред. | ред. код]

Композиція є звичайним телефоном, трубка якого виготовлена з гіпсу у вигляді муляжу омара. Далі з'єднав об'єкт живої природи з винаходом людства. Скульптура створена з «часткових об'єктів», які прагнуть об'єднатися один з одним, щоб утворити «бажану машину»[1]. Далі створив цей об'єкт з конкретною метою — поєднати «задню частину» омара з кінцем телефонної трубки. Скульптура є пародією і жартом, виражаючі протест Далі проти поклоніння техніці, засобам аудіокоммунікацій, які віддаляють людей один від одного[2].

За словами самого Далі «телефон — це засіб передачі новин»[3], а «в майбутньому омари замінять телефони»[4].

Композиція була представлена на першій Лондонській виставці сюрреалістичного мистецтва в 1936 році. Під час рекламної акції виставки Далі виступив з лекцією про вплив підсвідомості, надівши на себе водолазний костюм[3].

Скульптуру було виконано в п'яти примірниках. Один можна побачити на виставці «Всесвіт Далі» в Лондоні, другий в Музеї електрозв'язку у Франкфурті-на-Майні, третій належить Фонду Едварда Джеймса, четвертий — Національній галереї Австралії, а п'ятий виставлений в Ліверпулі в галереї Тейт[5].

Крім того, існує шість варіантів, виконаних в білому кольорі, один з яких виставлено в Музеї Сальвадора Далі в Сент-Пітерсбурзі (Флорида), а інший — в Центрі культури міста Belém (Португалія), і належить колекціонерові Джо Берардо. Ще один екземпляр можна побачити в Художній галереї Йоганнесбурга, (ПАР).

Розміри — 17×15×30 см[3]. Скульптура входить до циклу робіт Далі під назвою «Параноя і війна» (англ. Paranoia and War)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Жиль Нере. Дали. — Taschen. — С. 39. — ISBN 5-88896-057-8. (рос.)
  2. ↑ Из этого получился Дали (рос.) . Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 12 листопада 2011.
  3. ↑ а б в г Edmund Swinglehurst. Paranoia and War // Salvador Dalí. Exploring the Irrational. — Todtri Productions Limited, 1996. — P. 51. — ISBN 1-85501-833-0.
  4. ↑ XX век глазами гения (рос.) . Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 12 листопада 2011.
  5. ↑ Lobster Telephone [Архівовано 2011-10-09 у Wayback Machine.] in the collection of Tate Liverpool, London. Accessed 27-01-2010. (англ.)
Вибрані
картини
Пейзаж поблизу Фігераса (1910) • Свято в Фігерасі (1914-16) • Сад в Льяне (1920-21) • Свято біля дзвіниці (1921) • Венера, що посміхається (1921) • Ярмарок Святого Хреста у Фігерасі (1922) • Перші весняні дні (1922-23) • Мрії нічних прогулянок (1922) • Порт-Альгер (1923) • Кубістичний автопортрет (1923) • Сатирична композиція (1923) • Портрет Луїса Буньюеля (1924) • Пляшка рому з сифоном (1924) • Портрет сестри (1925) • Барселонський манекен (1926) • Дівчина з Фігерасу (1926) • Мед солодший за кров (етюд) (1927) • Інавгуральна гусяча шкіра (1928) • Похмура гра (1929) • Перші дні весни (1929) • Великий мастурбатор (1929) • Постійність пам'яті (1931) • Ранішні фантазії (1932) • Привид Вермера Делфтського, здатний послужити й столом (1934) • Примара сексуальної привабливості (1934) • Морфологічне ехо (1934-36) • Археологічний відгомін «Анжелюса» Мілле (1935) • Дива (1935) • Осінній канібалізм (1936) • М'яка конструкція з вареними бобами (Передчуття громадянської війни) (1936) • Жирафа у вогні (1937) • Метаморфози Нарциса (1937) • Звичайний язичницький пейзаж (1937) • Лебеді, які відображаються у слонах (1937) • Поява обличчя і вази з фруктами на березі моря (1938) • Зображення, що зникає (1938) • Обличчя війни (1940) • Кентавр (1940) • Два шматки хліба, що висловлюють любовне почуття (1940) • Невільницький ринок з появою невидимого бюста Вольтера (1940) • Мед солодший за кров (1941) • М'який автопортрет зі смаженим салом (1941) • Поезія Америки (1943) • Сон, викликаний польотом бджоли навколо граната, за секунду до пробудження (1944) • Галарина (1944-45) • Кошик з хлібом (1945) • Спокуса святого Антонія (1946) • Портрет Пікассо у XXI сторіччі (1947) • Слони (1948) • Атомна Леда (1949) • Мадонна Порт-Льїгата (1949) • Христос святого Іоанна від Хреста (1951) • Галатея зі сферами (1952) • Дезінтеграція постійності пам'яті (1952-54) • Розп'яття або Гіперкубічне тіло (1954) • Содомське самовдоволення невинної діви (1954)  • Оносорожений «Троянець» Фідія (1954) • Тайна вечеря (1955) • Живий натюрморт (1956) • Відкриття Америки Христофором Колумбом (1958-59) • Апофеоз долара (1965) • Ловля тунця (1966—67) • Галюциногенний тореадор (1968-70) • Якщо вже падає, то падає (1972-73) • Світанок, полудень, захід і сутінки (1979) • Галюцинація в дусі Рафаеля (1979) • Шлях загадки (1981) • Геологічне ехо. П'єта (1982) • Хвіст ластівки (1983)
Скульптури
Інші роботи
Музеї
Див. також
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Телефон-омар&oldid=37339357