Тільман Сузато
| Тільман Сузато | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1500[1][2] |
| Місце народження | Зост, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Пруссія[1] |
| Дата смерті | 1570[1] |
| Місце смерті | Стокгольм, Швеція |
| Громадянство | Габсбурзькі Нідерланди |
| Професії | композитор, музичний видавець, музикант |
 Файли у Вікісховищі | |
Тільман Сузато (нід. Tielman Susato, також Thielman, Tylman, Thylman, Tilman або Thilman, близько 1510/1515 — після 1570) — фламандський композитор, інструменталіст і нотний видавець епохи Ренесансу.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився, певно, у вестфальському місті Зост (нім. Soest), з чим і пов'язано ім'я «Susato». З 19 років мешкав в Антверпені, де служив музичним переписувачем-каліграфом в головному соборі міста, а в 1531-1549 роках — трубачем капели собору, а також міським шпільманом. У 1530-х роках одружився з Елізабет Пельц, у них було троє дітей — Клара, Якоб і Катаріна. У 1542 році, разом з друкарем ван Віссенакеном і книгопродавцем тер Брюггеном, Сузато заснував першу нідерландську нотну друкарню, одноосібним власником якої він став уже за рік. У 1551 році він відкрив при ній спеціальну крамницю музичних інструментів та нот. У 1555 році Сузато познайомився з Орландо ді Лассо, який у цей час жив в Антверпені. Разом вони в тому ж році опублікували велику збірку творів Ласо (так званий «opus 1») з італійськими мадригалами і віланесками, французькими шансонами і латинськими мотетами. У 1561 році справа Сузато перейшла до сина — композитора Якоба, і про подальшу її життя відомостей дуже мало.
Відомо, що в 1550-х роках, крім музичної та комерційної діяльності в Антверпені, Сузато придбав майно у Північній Голландії, де не раніше 6 вересня 1561 він був обраний на високі державні посади в Петтені[3]. В Алкмаарі 6 серпня 1564 року було складено заповіт Тільмана Сузато і його дружини, Елізабет Пельц, в будинку зятя, Арнольда Розенберга (чоловіка дочки Сузато Клари)[4]. Син Якоб, продовжувач друкарської справи композитора, помер в Антверпені в листопаді 1564 року. Дружина композитора померла в період між 6 листопада і 24 грудня 1564 року в Алкмаарі[3]. Відомо, що в 1565—1570 роках Тільман Сузато брав участь у дипломатичних справах свого зятя, Арнольда Розенберга, пов'язаного з королівським будинком Швеції[3]. Після згадок про Сузато в Стокгольмі в документах грудня 1569[5] і червня 1570 року[6] відомостей про композитора не зберіглося.
Видавнича справа[ред. | ред. код]
Тільман Сузато надрукував твори понад 90 авторів, головним чином представників нідерландської композиторської школи XVI століття. Крім цього Сузато відомий як перший видавець творів Орландо ді Лассо. Він публікував і свою музику, тим самим забезпечивши собі славу талановитого композитора, а своїм творам — популярність і довге життя (вони виконуються і записуються і сьогодні).
Друкарня Сузато видала 31 видання релігійної та 26 видань світської музики, що включали ряд його власних творів. Діяльність Сузато сприяла поширенню впливу нідерландської поліфонії і дала багатий матеріал для історіографії європейської музичної культури.
Твори[ред. | ред. код]
Велика частина творів Сузато виконана в традиціях строгого стилю. Серед написаного і виданого Сузато:
- Меса,
- Сім мотетів для двох, чотирьох, п'яти і шести голосів,
- Шести- і чотириголосні псалми,
- Дев'яносто шансонів,
- 58 чотириголосних танців і інше
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11875789X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Grosjean A. Tielman Susato and Sweden: The Swedish Evidence, 1555—1570 [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] / Keith Polk (ed.) Tielman Susato and the music of his time: print culture, compositional technique and instrumental music in the Renaissance. Pendragon Press, 2005. ISBN 9781576471067, pp.45—60
- ↑ Alkmaar, Gemeente Archief, Notarissen 2, folios 260—262, in: Kristine K. Forney (нід.), New Documents on the Life of Tielman Susato, Sixteenth-Century Printer and Musician. // Revue belge de musicologie, 36—38 (1982—1984): pp. 51—52).
- ↑ Див. Stockholm, Stadsarkivet, Tänkeböker, 1568—1571, folio 60v; in: Stockholms stadsböker, Joh. Ax. Almquist, ed. (Stockholm, 1941), 38-39.
- ↑ Див. Stockholm, Stadsarkivet, Tänkeböker, 1568—1571, folio 152v—155; in: Stockholms stadsböker, Joh. Ax. Almquist, ed. (Stockholm, 1941), 75-78.
Література[ред. | ред. код]
- Goovaerts A. Historie et bibliographie de la typographie musicale dans les Pays-Bas, Anvers, 1880, Amst., 1963;
- Bergmans P. Un Imprimeur musicien: Tilman Susato // Bulletin de la Société bibliophile Anversoise, Antw., 1923;
- Kliewer J. C. Tylman Susato and his Ecclesiasticae Cantiones. Rochester, 1958;
- Meissner U. Der Antwerpener Notendrucker Tylman Susato, Bd 1-2, В., 1967.
- Keith Polk (ed.), Tielman Susato and the Music of His Time. Print Culture, Compositional Technique and Instrumental Music in the Renaissance. Hillsdale/N.Y., Pendragon Press 2005, ISBN 1-576-47106-3 (частично онлайн)
- Gustave Reese Music in the Renaissance. New York, W.W. Norton & Co., 1954. (ISBN 0-393-09530-4)
- Статті «Printing and publishing of music», «Tielman Susato» в Новому музичному словнику Гроува / ред. Stanley Sadie. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980. (ISBN 1-56159-174-2).
- Dansereye 1551, performed by the New London Consort, Philip Pickett, conducting. Decca Record Company, London, 1993.
Посилання[ред. | ред. код]
|
