Федеріко Майор Сарагоса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федеріко Майор Сарагоса
ісп. Federico Mayor Zaragoza
Народився 27 січня 1934(1934-01-27)[1][2][…] (90 років)
Барселона, провінція Барселона[2][3]
Країна  Іспанія
Діяльність біохімік, політик, викладач університету, дипломат, фармацевт, письменник, поет
Alma mater Мадридський університет Комплутенсе
Науковий ступінь доктор наук (1958)
Вчене звання Почесний зарубіжний член РАМd
Знання мов іспанська[4] і каталанська
Заклад Автономний університет Мадрида, Гранадський університет і Організація Об’єднаних Націй
Членство Європейська академія наук і мистецтв, Академія наук Молдови, Румунська академія, Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо, Російська академія наук, Spanish National Research Councild, Severo Ochoa Molecular Biology Centerd, Fundación Ramón Arecesd, Римський клуб, Real Academia Nacional de Medicina de Españad, Royal Academy of Pharmacyd, Section of Biological Sciences of the Institute for Catalan Studiesd[5], Spanish Association for the Advancement of Scienced[6], Європейська академія[7], Royal European Academy of Doctorsd і Reial Acadèmia de Medicina de Catalunyad
Посада ICDP commissioner and Vice presidentd, міністр освітиd, Генеральний директор ЮНЕСКОd, член Конгресу депутатів Іспанії[d][8], Депутат Європейського парламенту[9], депутат франкістських кортесівd[2], депутат франкістських кортесівd[3] і ректор Гранадського університетуd
Партія Союз демократичного центру
Діти Federico Mayor Menéndezd
Нагороди
орден Дружби народів Grand Cross of the Order of Charles III Officer of the National Order of Quebec Grand Cross of the Order of Cisneros Великий хрест ордена Альфонса X Мудрого Gran Cruz de la Orden Civil de Sanidad Великий хрест ордена «За заслуги перед Польщею» Великий хрест ордена Великого князя Литовського Гядиминаса Орден «Дустлік» (Узбекистан) Великий хрест ордена Сонця Перу Великий хрест Національного ордену Наукових заслуг Хрест Sant Jordi (Іспанія)

почесний доктор Університету Лаваляd (2005)

Gold Medal of the Generalitat of Catalonia

Почесне звання «Улюблений син Андалусії»d

Abdus Salam Medald (1995)

Почесна медаль за сприяння винаходуd (1981)

Почесний доктор університету Ов'єдоd (1991)

honorary doctorate of Seville Universityd

honorary doctor of the Autonomous University of Barcelonad

honorary doctor of the University Polytechnic of Cataloniad (2000)

honorary doctorate of the University of La Riojad (2018)

Почесний доктор Університету Сантьяго-де-Компостелаd (1993)

Почесний доктор Гранадського університетуd (2001)

почесний доктор Університету Саламанкиd (1996)

honorary doctorate of the University of Malagad (1996)

Почесний доктор університету Мурсіїd (1997)

honorary doctorate of the University of Alcalad (1994)

honorary doctorate of the University of Las Palmas, Gran Canariad (2014)

honorary doctorate of the University of Extramadurad (1995)

Почесний доктор МДІМВd

René Cassin Prized (2019)

IMDb ID 1937222

Федеріко Майор Сарагоса (ісп. Federico Mayor Zaragoza; нар. 27 січня 1934(19340127), Барселона, Іспанія) — іспанський учений, письменник, політик, державний діяч, генеральний директор ЮНЕСКО (1987–1999).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Мадридський університет Комплутенсе (1956) за спеціальністю біохімія. У 1958 захистив докторську дисертацію з фармакології.

У 1964 став професором біохімії факультету фармакології Університету Гранади. Був ректором цього університету (1968–1972).

З 1973 — професор біохімії Автономного університету Мадрида. Активно сприяв створенню в 1974 центру молекулярної біології ім. Северо Очоа при цьому університеті та Вищій раді з наукових досліджень.

Заступник міністра освіти та науки Іспанії (1974–1975), радник голови уряду Іспанії (1977–1978), депутат парламенту (Генеральні кортеси Іспанії) від Союзу демократичного центру по Гранадському виборчому округу (1977–1978), міністр освіти та науки (1981–1982), депутат Європейського парламенту від Іспанії (1987–1989), з 1978 року — заступник генерального директора ЮНЕСКО.

З 1987 року Федеріко Майор Сарагоса — генеральний директор ЮНЕСКО. Його попередником на цій посаді був Амаду Махтар М'Боу, а наступником — Коіхіро Мацуура.

Особливу увагу на цьому посту Ф. Майор Сарагоса приділяв правам людини, мирному співіснуванню й толерантності в ім'я миру. Під його керівництвом в ЮНЕСКО створена програма «Культура миру» з основними розділами: освіта заради миру, права людини й демократія, боротьба проти ізоляції та бідності, захист культурної різноманітності та міжкультурний діалог, попередження конфліктів та укріплення миру.

Сприяв створенню міжнародної Дельфійської організації та Міжнародних Дельфійських ігор, проведенню в Санкт-Петербурзі Першого Дельфійського Конгресу (1996) та Другого Всесвітнього Дельфійському Конгресу в Тбілісі (1997) одночасно з першими Міжнародними Дельфійськими іграми.

У 1997 став почесним доктором Національного університету «Києво-Могилянська академія».

З 1996 — член Комісії з розробки Хартії Землі, прийнятої в березні 2000 на зборах Комісії в Паризькій штаб-квартирі ЮНЕСКО.

У 2002 заснував Всесвітній форум громадянських суспільних мереж. У грудні 2002 призначений на посаду голови експертної групи Європейської дослідницької ради.

У 2005 став співголовою Групи високого рівня Альянсу цивілізацій при Генеральному секретареві ООН, брав участь у підготовці Всесвітнього соціального форуму в Порту-Алегрі, Бразилія.

Є президентом Ініціативи з науки в Європі, почесним головою Академії Миру, засновником та президентом міжнародного Фонду культури світу (з 2000). Спільно з Мадридським Університетом Хуана Карлоса I, цей Фонд щорічно проводить курс «Культури світу», присвячений демократії, правам людини, дослідженню конфліктів. У грудні 2000 Фонд організував міжнародну конференцію, яка прийняла Мадридську декларацію.

Крім багатьох наукових публікацій, Ф. Майор Сарагоса видав чотири поетичних збірки: «A contraviento» («Проти вітру», 1985), «Aguafuertes» («Гравюри», 1991), «El fuego y la esperanza» («Полум’я та надія», 1996), «Terral» («Береговий вітер», 1997), та низку творів: «Un mundo nuevo» («Новий світ», 1999), «Los nudos gordianos» («Гордієві вузли», 1999), «Mañana siempre es tarde» («Завтра завжди спізнюється», 1987), «La nueva página» («Нова сторінка», 1994), «Memoria del futuro» («Спогади майбутнього», 1994), «La paix demain?» («Завтрашній світ?», 1995), «Science and Power» («Наука та влада», 1995) и «Un idéal en action» («Ідеал діяльності», 1996).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]