Хаміль Мауад
| Хаміль Мауад ісп. Jamil Mahuad | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 10 серпня 1998 — 21 січня 2000 року | |||
| Попередник: | Фабіан Аларкон | ||
| Наступник: | Густаво Нобоа | ||
| Народження: |
29 липня 1949[1] (74 роки) Лоха, Еквадор | ||
| Країна: | Еквадор і США | ||
| Освіта: | Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді і Папський Католицький Університет Еквадору | ||
| Партія: | Popular Democracyd | ||
| Діти: | Paola Mahuad Calderónd | ||
| Нагороди: | |||
Хорхе Хаміль Мауад Вітт (ісп. Jorge Jamil Mahuad Witt; нар. 29 липня 1949) — еквадорський політичний діяч, президент країни з серпня 1998 до січня 2000 року. Був усунутий від влади в результаті військового перевороту.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з родини емігрантів з Лівану й Німеччини. Освіту здобув у Гарварді, де вивчав державне управління. У 1992—1998 роках обіймав посаду мера Кіто. 1998 був обраний на пост глави держави, набравши 1 341 089 (35,3 %) голосів у першому турі та 2 243 000 (51,3 %) — у другому, подолавши «бананового короля» Альваро Нобоа.
У жовтні 1998 року підписав у Бразилії угоду про кордон з Перу[2]. Та угода задовольняла обидві сторони й полягала у сторічній оренді Еквадором спірної ділянки території, що залишилась за Перу[3]. Восени 1999 року оголосив про дефолт за зовнішнім боргом[4]. 9 січня 2000 року через складну макроекономічну ситуацію ініціював відмову від національної валюти — еквадорського сукре — на користь американського долара, що спричинило невдоволення профспілок та індіанців[5][6].
21 січня індіанці та представники профспілок організували масові маніфестації біля президентського палацу, вимагаючи відставки Мауада. Увечері, коли протестувальники спробували увірватись у палац президента, на їхній бік перейшов полк президентської гвардії на чолі з Лусіо Гутьєрресом. Разом вони змусили Мауада потай, на машині швидкої, утекти з міста на лояльну військову базу. Переворот засудили США й сусідні з Еквадором держави, в результаті чого наступного дня Хунта національного порятунку Гутьєрреса передала владу цивільному президенту. 22 січня парламент затвердив на посту глави держави віце-президента Густаво Нобоа[7]. Сам Нобоа, однак, продовжив перехід на американський долар[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Еквадор у XX столітті
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Звичайний дефолт. Зеркало недели. 23.10.1999.[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ У п’ятницю виконується чотири роки з того дня, як Еквадор став на шлях доларизації своєї економіки. РИА Новости. 09.01.2004.
- ↑ Тенденция, однако. Коммерсантъ. 18.01.2000.
- ↑ Еквадор захистив національну валюту від президента. Коммерсантъ. 25.01.2000.
- ↑ Американські долари захопили Еквадор руками своїх ворогів. Коммерсантъ. 11.03.2000.
|
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 29 липня
- Народились 1949
- Уродженці Лохи
- Випускники Школи управління ім. Джона Ф. Кеннеді
- Випускники Папського католицького університету Еквадору
- Кавалери національного ордена Сан-Лоренсо (Еквадор)
- Кавалери національного ордена Заслуг (Еквадор)
- Почесні доктори університету Сан-Маркос
- Президенти Еквадору