Судзукі Харунобу

Харунобу Судзукі
Дзіробей Ходзумі
При народженні	Дзіробей Ходзумі
Народження	1725(1725) Едо ( Токіо )
Смерть	7 липня 1770(1770-07-07)
	Едо
Національність	японець
Країна	Японія
Жанр	живопис
Навчання	школа Кано
Діяльність	художник укійо-е, ксилограф, ілюстратор
Напрямок	укійо-е
Роки творчості	1756- 1765
Роботи в колекції	Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Національна галерея Вікторії, Національний музей світових культурd, Музей мистецтва Метрополітен, Національний музей дизайну Купер—Г'юїт, Британський музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Бібліотека Конгресу, Рейксмузей, Національна парламентська бібліотека Японії, Бруклінський музей, Токійський національний музей, Клівлендський музей мистецтв, Національний музей східних мистецтв Ґіме, San Diego Museum of Artd, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ishikawa Prefectural Museum of Artd, Художня галерея Єльського університету, Honolulu Museum of Artd, MOA Museum of Artd, Hood Museum of Artd, Редінзький громадський музейd, Maastricht City Center public libraryd і Vanderbilt University Fine Arts Galleryd
Судзукі Харунобу у Вікісховищі

Харунобу Судзукі (справжнє ім'я: Дзіробей Ходзумі, 1725 ? — 1770) — японський художник і графік. Один з перших графіків Японії, що звернувся до створення багатоколірних гравюр.

Життєпис

Жив і працював у Едо, де й народився. Точний рік народження невідомий (близько 1718–1725). Художню освіту отримав в школі Кано. Там же вивчав живопис і починав як творець картин.

Приблизно в середній період творчості звернувся до створення кольорових гравюр. З цього і почався процес створення власної художньої манери. Він творець гравюр з дев'ятьма кольорами. До нього поширеним було використання трьох кольорів.

Вважають, що найкращі твори митець створив в останні роки життя. Найбільш цінують твори шести останніх років творчості, коли були створені близько 800 гравюр та 20 книг, ілюстрації до яких створені в техніці укійо-е.

У графіці митця переважають побутові сцени — розмови жінок, рятування від дощу, читання. Обличчя персонажів мало індивідуалізовані, це не стільки живі люди, скільки узагальнені типи — домогосподині, двох-трьох подружок, водоноса. Жінки — зазвичай якогось одного віку, досить молоді. Зустріти літню людину чи зображення старої практично неможливо. Є й зображення в жанрі — птахи.

Кольори — перехідні, ніжні, неяскраві.

Галерея

• 
  Білі чаплі, Музей Гіме, Париж
• 
  «Юнак японець продає віяла», середина 18 ст.
• 
• 
  Дівчина грає з котом
• 
  Двоє закоханих грають мелодію на одному сямісені
• 
  Дві дівчини на веранді
• 
  Дівчина милується білим кроликом
• 
  Бекаси над річкою
• 
  Двоє закоханих у снігопад під одною парасолькою
• 
  Водонос

Джерела

• Kirth, Julius. Suzuki Harunobu. R. Piper & Co (1923). ASIN: B000K0A7DK
• Kondo, Ichitaro. Suzuki Harunobu (Kodansha Library of Japanese Art Vol. 7). Charles E. Tuttle (1956). ASIN: B0007KFY7C
• Richard Douglas Lane. (1978). Images from the Floating World, The Japanese Print. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0192114476/ISBN 9780192114471; OCLC 5246796
• Waterhouse, David B. "Harunobu." Kodansha Encyclopedia of Japan (vol. 3); Tokyo: Kodansha Ltd. 1983.Sisto Pascale
• Waterhouse D.B. Harunobu and his age; the development of colour printing in Japan. London: Trustees of the British Museum, 1964
• А. Савельева Мировое искусство. Мастера японской гравюры. — «Кристалл», 2007. — с. 169 — ISBN 5-9603-0033-8