Хорхе Убіко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хорхе Убіко
ісп. Jorge Ubico
Прапор
Прапор
12-й Президент Гватемали
14 лютого 1931 — 4 липня 1944 року
Попередник: Хосе Марія Рейна Андраде
Наступник: Хуан Федеріко Понсе Вайдес
 
Ім'я при народженні: ісп. Jorge Ubico Castañeda
Народження: 10 листопада 1878(1878-11-10)[1][2]
Гватемала, Гватемала[3]
Смерть: 14 червня 1946(1946-06-14)[3][2] (67 років)
Новий Орлеан, Луїзіана, США[3]
Причина смерті: рак легень
Поховання: Guatemala City General Cemeteryd
Країна: Гватемала
Релігія: католицтво
Освіта: Escuela Politécnica (Guatemala)d
Батько: Arturo Ubico Urruelad
Шлюб: Marta Lainfiesta Doriónd
Автограф:
Нагороди:
кавалер ордена Ізабелли Католички з ланцюгом Орден Кетцаля

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Хорхе Убіко-і-Кастаньєда (ісп. Jorge Ubico y Castañeda; 10 листопада 1878 — 14 червня 1946) — гватемальський політик, президент і диктатор країни з лютого 1931 до липня 1944 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був військовим, мав військове звання генерала. До влади прийшов у результаті військового перевороту.

Прийшовши на пост глави держави, безкоштовно передав американській аграрній компанії «United Fruit Company» низку земель і надав американському капіталу деякі інші переваги. Провадив політику масових репресій. За його правління було введено заборону всіх робітничих організацій, а 1934 року було прийнято «Закон про волоцюг», які мали відпрацювати за наймом 180 днів на рік. 1944 Убіко надав право землевласникам розстрілювати кожного, хто без дозволу опиниться на їхній землі.

У червні 1944 року на вулиці столиці вийшли студенти, вчителі та інші, невдоволені правлінням Убіко. В результаті останнього було усунуто від влади. Однак Убіко, бажаючи залишити важелі влади у своїх руках, поставив на пост президента свою людину, а потім утік з країни до Мексики. 20 жовтня 1944 на вулиці Гватемали знову вийшли жителі країни й зажадали радикальних змін. Президентом став спочатку Хуан Хосе Аревало, а потім Хакобо Арбенс.

Хорхе Убіко згадується у романі Мігеля Анхеля Астуріаса «Очі похованих»

Помер у Новому Орлеані.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Радянська історична енциклопедія. М. «Советская энциклопедия». 1973. Том 14