Вознесенська церква (Ясіня)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вознесенська церква
в селі Ясіня
Вознесенська церква, дзвіниця поруч із храмом 11 метрів заввишки
48°15′ пн. ш. 24°20′ сх. д. / 48.250° пн. ш. 24.333° сх. д. / 48.250; 24.333Координати: 48°15′ пн. ш. 24°20′ сх. д. / 48.250° пн. ш. 24.333° сх. д. / 48.250; 24.333
Тип споруди православний храм
Розташування Україна Україна, вул. Криворівна, с. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область
Початок будівництва 1824
Будівельна система дерев'яна архітектура
Стиль дерев'яна церкваd
Стан частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і пам'ятка архітектури національного значення України
Оригінальна назва Церква Вознесіння Господнього (Ясіня)
Епонім Вознесіння Господнє
         Світова спадщина         
Wooden Tserkvas of the Carpathian Region
in Poland and Ukraine
Тип Культурний
Критерії iii, iv
Ідентифікатор 1424
Регіон ЮНЕСКО Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2013 (37 сесія)
Вознесенська церква (Ясіня). Карта розташування: Україна
Вознесенська церква (Ясіня)
Вознесенська церква (Ясіня) (Україна)
Розташування на карті України
Мапа
CMNS: Вознесенська церква у Вікісховищі

Вознесенська церква — одна з найдосконаліших дерев'яних церков на всій Гуцульщині, знаходиться в с. Ясіня, Рахівського району Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення (№ 201). Всередині збережено іконостас, що походить з часу спорудження церкви.[1]

Спадщина ЮНЕСКО[ред. | ред. код]

У червні 2013 року Церква Вознесіння Господнього (Струківська) увійшла до числа українських дерев'яних церков, включених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. В Україні збереглося близько 2 тисяч об'єктів дерев'яної сакральної архітектури, найбільше на Заході — лише на Закарпатті їх понад 120. Польща та Україна вирішили об'єднати свої зусилля в боротьбі за світове визнання. У центральний офіс ЮНЕСКО дві країни подали спільну транскордонну заявку «Дерев'яні Церкви Карпатського регіону України та Польщі», яку було підтримано в червні 2013 року. У результаті — до списку світової культурної спадщини потрапили з української сторони 8 дерев'яних церков — 4 з Львівської області, по 2 від Закарпатської та Івано-Франківській.[2][3].

В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 201). В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 070037)[4].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сирохман, Михайло (2008). П’ятдесять п’ять дерев’яних храмів Закарпаття (українська) . Київ: Грані-Т. с. 88. ISBN 978-966-465-161-2.
  2. Дерев'яні церкви Карпат внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
  3. Карпатські церкви стали спадщиною ЮНЕСКО // Українська правда / Історична правда. — Неділя, 23 червня 2013. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 396 Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.

Посилання[ред. | ред. код]