Чернелицький замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чернелицький замок
Брама замку

48°48′44″ пн. ш. 25°25′48″ сх. д. / 48.812333° пн. ш. 25.430222° сх. д. / 48.812333; 25.430222Координати: 48°48′44″ пн. ш. 25°25′48″ сх. д. / 48.812333° пн. ш. 25.430222° сх. д. / 48.812333; 25.430222
Тип замок
Країна  Україна
Розташування Чернелиця
Тип будівлі замок
Архітектурний стиль ренесанс
Будівник родина Чарторийських
Будівництво поч. 17 століття — 1659
Відомі мешканці Ян Собеський
Стан руїни
Чернелицький замок. Карта розташування: Україна
Чернелицький замок
Чернелицький замок (Україна)
Мапа

CMNS: Чернелицький замок у Вікісховищі

Чернели́цький за́мок — пам'ятка архітектури XVII століття у містечку Чернелиця на Івано-Франківщині.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво замку почалось між 1607 та 1636 роками за ініціативою власниці Чернелиці, останньої з роду Язловецьких — Ядвіґи, дружини ротмістра Анджея Белжецького[1].

Замок збудований коштом брацлавського воєводи Михайла Чарторийського у 1659 році. В 1672 та 1676 роках зазнав пошкоджень під час війни з турками (також татарами, волохами). По відбудові відігравав важливу роль під час польсько-турецької війни в 16831699 роках. Це була найбільша східна фортеця Речі Посполитої на правому березі Дністра. В часи молдавських походів Яна III Собеського замок був місцем зберігання провіанту і фуражу. Кілька разів тут зупинявся сам король.

Один із найактивніших учасників консерваторського уряду Галичини кінця XIX століття Олександр Чоловський так описував цю пам'ятку старовини:

Залишки замку займали земельний простір у 2,5 га. Кам'яні мури, що оточували цей простір, становили квадрат. Мури товщиною майже два метри, висотою 2,5 метра, з розміщеними в них бійницями, були значною перешкодою для ворога.

На рубежі XVIII–XIX століть замком володіли Ценські.

У 1892 році тодішній власник замку Самуель Мосберґ хотів замок перебудувати[2]. Але розпорядженням Городенківського староства під загрозою покарання виконувати будь-які будівельні роботи заборонялось[3].

Останні власники мешкали в замку до вересня 1939 року. Прихід радянської влади змінив статус історичної пам'ятки, що поступово перетворювалася на велику руїну, але формально охоронялася як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 251)[4].

Архітектура[ред. | ред. код]

Чернелицький замок займає квадратну ділянку площею 2 гектари і збудований за новою бастіонною системою. Його оборонні мури сягають 6-метрової висоти, товщиною до 2,5 м, у них є бійниці для вогнепальної зброї. По кутах замку розташовані чотири гострокутні бастіони.

Всередині західного муру, який зберігся найкраще, розміщена двоповерхова в'їзна квадратна вежа з арковим проїздом, обрамленим білим каменем, покрита дахом. Це в'їздова вежа з брамою, яка архітектурно оздоблена і привертає до себе увагу. Її передній фасад прикрашений гербом «Погоня», вирізьбленим у камені. Місце, де був вирізьблений рік, пошкоджене.

Посередині висоти брами з правого боку є отвір для гармати, з лівого — вхід до льохів. Західний фасад брами прикрашений гербом «Пилява», що розміщений над кам'яними одвірками брами, біля герба — латинські літери E.S.X.C.W.B, що означали: «Єфросинія Станіславіцька, княгиня Чарторийська, воєводина брацлавська (друга дружина Михайла Чарторийського)»[5].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чернелицький замок… — С. 37
  2. Квятковський Л. Палац Чернелицького замку / L. Kviatkovskyi. The Palace of the Chernelytsia Castle. Пам'ятки України
  3. Історія міст і сіл Української РСР (Івано-Франківська обл.). – Київ : Вид. АН УРСР, 1971.
  4. Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 21 лютого 2021.
  5. Смеречанський Р. Городенківщина стежками століть / Р. Смеречанський, О. Каглян, В. Никифорук. — Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2009. —140 с.: іл.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]