Шкловський Віктор Борисович
Шкловський Віктор Борисович | |
---|---|
рос. Виктор Борисович Шкловский | |
Народився |
12 (24) січня 1893[1][3] Санкт-Петербург, Російська імперія[4] |
Помер |
5 грудня 1984[1][2][3] (91 рік) Москва, СРСР[5] |
Поховання | Кунцевський цвинтар |
Країна |
Російська імперія Російська СФРР СРСР |
Діяльність | письменник, кінокритик, сценарист, поет, літературний критик, письменник наукової фантастики, історик літератури, кінознавець, мовознавець, літературознавець, критик, есеїст, кіносценарист |
Галузь | творче та професійне письмоd[6], літературна критика[6], кінокритика[6] і кіносценаристикаd[6] |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
Знання мов | російська[1][7] |
Заклад | Вищі курси сценаристів і режисерівd |
Учасник | Перша світова війна |
Роки активності | з 1916 |
Жанр | есей, сценарій і роман |
Magnum opus | Lev Tolstoyd |
У шлюбі з | Serafima Suokd |
Нагороди | |
IMDb | ID 0794531 |
Ві́ктор Бори́сович Шкло́вський (24 січня 1893 — 6 грудня 1984, Москва, РРФСР) — російський письменник, літературознавець, кінодраматург, кінознавець, українофоб. Лауреат Державної премії СРСР (1979), член Спілки кінематографістів Росії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчався в Петербурзькому університеті (1912—1914). На початку 1920-х його та Євгена Замятіна учнями було створено об'єднання літераторів «Серапіонові брати» (до групи входили Корній Чуковський, Микола Гумільов, Борис Ейхенбаум та інші). З квітня 1922 по липень 1923 перебував у вигнанні в Берліні.[8]
Автор сценаріїв фільмів:
- «За законом» (1926),
- «Третя Міщанська» (1927, у співавт.),
- «Мінін і Пожарський» (1939),
- «Алішер Навої» (1948, у співавт.),
- «Три товстуни» (1963) та ін.,
Єдиний науково-фантастичний твір Шкловського — написаний у співавторстві з В. В. Івановим авантюрно-пригодницький роман «Іприт» (1925), виконаний у традиціях «червоного Пінкертона» і являє собою напівпародійну літературну забаву; до фантастичних елементів роману належать хімічна війна і світова революція в близькому майбутньому. В широкій літературознавчій спадщині Шкловського можна відзначити його книги про Ф. Достоєвського і В. Маяковського. Шкловський — автор багатьох кінознавчих праць з питань сценарної майстерності, екранізації. Один з перших розпочав досліджувати творчість О. Довженка. Автор біографії Льва Толстого.
Українофобські погляди[ред. | ред. код]
Описуючи вступ армії УНР до Києва, був глибоко обурений, що вони розпочали українізацію, бо, за його словами, Київ завжди був російським. Писав: «Я не смеюсь над украинцами, хотя мы, люди русской культуры, в глубине души враждебны всякой „мове“. Сколько смеялись мы над украинским языком. Я сто раз слыхал: „Самопер попер на мордописню“, что равно: „Автомобиль поехал в фотографию“»[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 732–735. — ISBN 5-94848-307-X
- ↑ а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ Шкловский Виктор Борисович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Урбан Т. Русские писатели в Берлине в 20-е годы ХХ века. — Санкт-Петербург, 2014. — С. 233.
- ↑ Винничук Ю. Загадкова душа [Архівовано 9 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2018. — 7 серпня.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 1517.
- Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 501.
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 874.
- Шкловский В. За 60 лет: Работы о кино. — М., 1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- Шкловський Віктор Борисович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 980.
- Народились 24 січня
- Народились 1893
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли 5 грудня
- Померли 1984
- Померли в Москві
- Поховані на Кунцевському кладовищі
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Лауреати Державної премії СРСР
- Відмічені в українофобії
- Російські прозаїки
- Наукові фантасти Росії
- Російські літературознавці
- Лев Толстой
- Російські кінознавці
- Російські кінодраматурги
- Німці Росії
- Білоруські євреї
- Російські євреї