Шовковична вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Шовковична вулиця.
Шовковична вулиця
Київ
Місцевість Липки
Район Печерський
Колишні назви
вул. Левашовська, вул. Лібкнехта, вул. Карла Лібкнехта, Горст Вессельштрасе
Загальні відомості
Протяжність 1,2 км
Координати початку 50°26′49″ пн. ш. 30°32′11″ сх. д. / 50.4470361° пн. ш. 30.5365667° сх. д. / 50.4470361; 30.5365667Координати: 50°26′49″ пн. ш. 30°32′11″ сх. д. / 50.4470361° пн. ш. 30.5365667° сх. д. / 50.4470361; 30.5365667
Координати кінця 50°26′20″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.4390944° пн. ш. 30.5254528° сх. д. / 50.4390944; 30.5254528
поштові індекси 01004, 01008, 01021, 01024, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро  «Палац спорту»
 «Хрещатик»
Автобуси А 24, 62 (на початку), 55 (у кінці)
Тролейбуси Тр 14, 15 (у кінці)
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Шоколадний будиночок, будинок Ікскюль-Гільденбанда
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11908
У проєкті OpenStreetMap r372705
Мапа
Мапа
CMNS: Шовковична вулиця у Вікісховищі

Шовкови́чна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Простягається від вулиці Михайла Грушевського до вулиць Мечникова і Басейної.

Прилучаються вулиці Інститутська, Липський провулок, вулиці Пилипа Орлика, Лютеранська, Академіка Богомольця, провулок Івана Козловського і вулиця Дарвіна.

До середини 1970-х років до Шовковичної вулиці прилучалася також вулиця Кропивницького (скорочена у зв'язку зі знесенням старої забудови на Шовковичній вулиці).

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця відома з кінця XVIII століття як Аптекарська — тут, на розі з Олександрівською вулицею (сучасна вулиця Грушевського), розташовувалася одна з перших київських аптек. Повністю вулицю прокладено у 1830-х роках, під час заселення району Липки. Назва Шовковична вперше згадується у 1834 році, походить від шовковичного саду, територією якого прокладена вулиця (сад ліквідовано у 1835 році). Тоді ж існувала паралельна назва вулиці — Левашовська, на честь київського генерал-губернатора у 1834—1837 роках графа Василя Левашова, який реалізував планування Липок. У 1869 році назву Левашовська було офіційно затверджено[1].

З 1919 року — вулиця Лібкнехта[2][3] або вулиця Карла Лібкнехта, на честь діяча німецького і міжнародного комуністичного руху Карла Лібкнехта (останню назву підтверджено 1944 року[4]). Під час німецької окупації у 1941—1943 роках вулиця мала назву Горст Вессельштрассе (нім. Horst Wessel Str.), на честь Горста Весселя[5].

У 1993 році[6] вулиці повернуто історичну назву — Шовковична.

Особистості[ред. | ред. код]

У будинку № 8-10 у різні роки мешкали радянський державний діяч Дмитро Мануїльський, письменники Ванда Василевська, Олександр Корнійчук, кінорежисер Олександр Довженко, композитор Пилип Козицький, художник Олександр Пащенко.

Установи та заклади[ред. | ред. код]

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

Будинки № 3, 5, 7, 30/35, 39/1 (корпуси Олександрівської лікарні) споруджені в другій половині XIX — першій третині XX століття.

Забудова на Шовковичній вулиці[ред. | ред. код]

У середині XIX ст. забудова вулиці мала садибно-особняковий характер, ця особливість зберігалася майже до середини 30-х років XX ст. Тут містився губернаторський палац Київської, Волинської та Подільської губерній, де мешкали всі генерал-губернатори. У першій половині XIX ст. на вулиці мали садиби головним чином представники аристократичних родин - Одоєвські, Трубецькі та колишньої козацької старшини - Туманські, Санковські, Константиновичі, Сулими. В кінці XIX ст. великі садиби почали продавати, на вулиці стали оселятися київські 1-ї гільдії купці, власники цукрових заводів, члени київських банків. У 10-х рр. XX ст. додалося відразу декілька багатоповерхових прибуткових будинків за номерами 3, 16, 30, 36/7. Власники цих будинків акцентували своє соціальне становите розміщенням на фасадах родових гербів[9].

  • Будинок №3;
    Будинок №3;
  • Будинок № 14
    Будинок № 14
  • Будинок № 15/1
    Будинок № 15/1
  • Будинок № 19
    Будинок № 19
  • Будинок № 32/34
    Будинок № 32/34
  • Будинок № 36
    Будинок № 36
  • Будинок № 40/7
    Будинок № 40/7

Анотаційні дошки[ред. | ред. код]

  • Анотаційна дошка на честь Карла Лібкнехта на будинку № 36/7 (демонтовано 2016 року)
    Анотаційна дошка на честь Карла Лібкнехта на будинку № 36/7 (демонтовано 2016 року)
  • Анотаційна дошка на честь Карла Лібкнехта на будинку № 52/23 (демонтовано 2016 року)
    Анотаційна дошка на честь Карла Лібкнехта на будинку № 52/23 (демонтовано 2016 року)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  2. ↑ От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  3. ↑ Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  4. ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  5. ↑ Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213.
  6. ↑ Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
  7. ↑ Музей сиру, Київ. itinery.com.ua. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020.
  8. ↑ Друг О., Томазов В. Київ, Шовковична, 19: Історія одного будинку [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Друг, Ольга Миколаївна.Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, 2013. – 496, [XVI] с. : іл.

Джерела[ред. | ред. код]

Шовковична вулиця
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Київ»
CMNS: Файли у Вікісховищі?

Посилання[ред. | ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Непарний бік
«Арабський замок» і «Шоколадний будиночок»
Парний бік
Місцевість Липки в Києві
Вулиці
Узвози
Провулки
Алея
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шовковична_вулиця_(Київ)&oldid=40417521