Якоб Гурт
| Якоб Гурт | |
|---|---|
| ест. Jakob Hurt | |
 | |
| Народився |
22 липня 1839[1][2][3] Хіммасте |
| Помер |
13 січня 1907[1][2][3] (67 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[4] |
| Поховання | цвинтар Рааді |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | мовознавець, богослов, письменник, архівіст |
| Alma mater | Тартуський університет і Гельсінський університет |
| Знання мов | естонська[2] |
| Членство | Corporation Livoniad |
| Конфесія | лютеранство |
| Діти | Rudolf Hurtd |
Якоб Гурт (22 липня 1839, Хіммасте — 13 січня 1907, Санкт-Петербург) — естонський фольклорист, теолог та лінгвіст.
Життєпис[ред. | ред. код]
Гурт відомий як король естонського фольклору. За його планом у 1870 повинен був з'явитися шеститомник Monumenta Estoniae Antiquae. Він організував через пресу понад 1400 волонтерів, які пройшли Лівонію від хати до хати і зібрали близько 124 тис. сторінок текстів. Однак через фінансові труднощі у 1875–1876 вийшо тільки два томи народних пісень під назвою Vana kannel (Стара лютня). Ще два томи були опубліковані в 1938 та 1941. Гурт також опублікував тритомну збірку Setukeste laulud (Пісні сету).
Як лінгвіст він захистив дисертацію про іменники з чистим коренем -ne («Die estnischen Nomina auf -ne purum», 1886).
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Зображення Гурта було поміщено на десятикроновій банкноті Естонії до переходу на євро.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Rudolf Põldmäe, «Noor Jakob Hurt». Eesti Raamat, Tallinn 1988
- «Jakob Hurt 1839–1907». Koostanud Mart Laar, Rein Saukas, Ülo Tedre. Eesti Raamat, Tallinn, 1989
- Mart Laar, «Raamat Jakob Hurdast». Ilmamaa, Tartu 1995
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118947788 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Eesti biograafiline andmebaas ISIK
- ↑ Хурт Якоб // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
|
