Ян Волкерс

Ян Волкерс
нід. Jan Wolkers
Ян Волкерс, жовтень 2007
Ім'я при народженні	Ян Гендрік Волкерс / нід. Jan Hendrik Wolkers
Народився	26 жовтня 1925(1925-10-26) Угстгест, Нідерланди
Помер	19 жовтня 2007(2007-10-19) (81 рік) Westermient, о. Тесел, Північна Голландія, Нідерланди
Громадянство	Нідерланди
Національність	нідерландець
Діяльність	прозаїк, скульптор
Мова творів	нідерландська
Роки активності	1961–2007
Жанр	романи, п'єси, документальні повісті
Magnum opus	Vredesmonumentd, Watersnoodmonument Kruiningend і Without titled
У шлюбі з	Karina Gnirrepd, Annemarie Nautad і Maria de Rood
Автограф
Нагороди	Премія Пітера Гофта (1989) Премія Константина Гюйгенса (1982) Busken Huet awardd (1991) Multatuli Awardd (1963) Hendrik de Vries Awardd (1996) Prose prize of the City of Amsterdamd (1963)
Ян Волкерс у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

|Ukrcenter= |Примітки=

Ян Волкерс (нід. Jan Wolkers, повне ім'я — Ян Гендрік Волкерс / нід. Jan Hendrik Wolkers; *26 жовтня 1925, Угстгест, поблизу Лейдена, Нідерланди — 19 жовтня 2007, о. Тесел, Північна Голландія, Нідерланди) — нідерландський прозаїк і скульптор.

З життя і творчості

Ян Волкерс — надзвичайно обдарована і багатогранна особистість, яка лишилась до кінця не зрозумілою в нідерландському культурному середовищі. Найбільше таланти митця виявились у скульптурі та літературі.

Деякий час Ян Волкерс відвідував майстерні О. Кокошки і О. Цадкіна. У організованому літературному житті не брав участі ніколи.

Спершу став відомим у зв'язку зі своєю відвертою манерою описів сцен сексу й відповідною тематикою своїх творів, що включає спроби усвідомлення місця сексуальних відносин і смерті у людському житті та їх взаємозв'язку з іншими його проявами. Лише наприкінці життя і по смерті (2007) літературний доробок Волкерса був оцінений у більшій мірі за оригінальний авторський стиль письменника, ніж за той своєрідний виклик нідерландському суспільству, кинутий автором у 1960-ті. Тоді ж у спорадичній співпраці з лівими силами Ян Волкерс виявляв свої соціалістичні (чи навіть комуністичні) погляди.

Походив Ян Волкерс з ортодоксальної кальвіністичної родини, і зведення рахунків з цією релігійною течією є одним з основних джерел натхнення митця. Звідси постійне звертання до свого минулого з усвідомленням того, що воно продовжує переслідувати і сьогодні, що знайшло своє відображення у збірці оповідань Alle verhalen (1963), у романах «Назад до Ухстхейсту» (Terug naar Oegstgeest, 1965), «Коротко під їжака» (Kort Amerikaans, 1962).

Пам'ятник жертвам Аушвіца роботи Волкерса, Амстердам

Деякі з творів Волкерса екранізовані нідерландськими кінематографістами. Найвідомішою екранізацією є стрічка за романом Волкерса «Турецькі солодощі» (Turks Fruit, 1969), знята відомим голландським режисером Паулем Фергувеном (Paul Verhoeven), у якій головну роль зіграв Рутгер Гауер. У 1973 році фільм навіть був висунутий на премію Оскар як найкращий фільм іноземною мовою, що дозволило і режисерові фільму, і акторові, що знімався в головній ролі, заявити про себе, а згодом отримати світову популярність.

Починаючи від 1980 року Ян Волкерс мешкав і творив — як літератор і скульптор на острові Тесел (Північна Голландія).

Деякі зі скульптур Волкерса (часто скляних) просто неба були пошкоджені вандалами. Серед пошкоджених скульптур, зокрема, були пам'ятник жертвам Освенціма в Амстердамі й монумент на дамбі в Теселі. Через ці вандальні дії по відношенню до своїх робіт, митець у 2003 році присягнувся використовувати у своїх майбутніх скульптурах більше сталі і менше скла. Взагалі у своїх публічних виступах Волкерс не раз закидав критикам того, що вона проявляє неналежне зацікавлення його творчістю.

Літературний доробок

Літературний доробок Яна Волкерса охоплює понад 10 романів, 2 п'єси, документальні повісті.

Бібліографія:

Serpentina's petticoat (1961); Kort Amerikaans (1962); De Babel (1963); Een roos van vlees (1963); Gesponnen suiker (1963); Wegens sterfgeval gesloten (1963); De hond met de blauwe tong (1964); Terug naar Oegstgeest (1965); 19 composities in lood, messing, brons, kunsthars, zand en hout (1966); Horrible tango (1967); Turks fruit (1969); Groeten van Rottumerplaat (1971); Werkkleding (1971); De walgvogel (1974); De kus (1977); De doodshoofdvlinder (1979); De perzik van onsterfelijkheid (1980); Brandende liefde (1981); De junival (1982);

Gifsla (1983); De onverbiddelijke tijd (1984); 22 sprookjes (1985); Een paradijsvogel boven het aardappelloof (1987); De bretels van Jupiter (1988); Op de vleugelen der profeten (1990); Tarzan in Arles (1991); Rembrandt in Rommeldam (1994); Zwarte bevrijding (1995); Icarus en de vliegende tering (1996); Mondriaan op Mauritius (1997); Omringd door zee (1999); Jaargetijden (2000); Wolkers in Wolkersdorf (2000); De weerspiegeling (2001); Wintervitrines (2003); Wintervitrines (2004); Alle verhalen (2008); Verzamelde gedichten (2008).

Джерела та література

• Ян Волкерс [Архівовано 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.] на www.dbnl.org (цифрова бібліотека нідерландської літератури) [Архівовано 12 лютого 2009 у Wayback Machine.] (нід.)
• Довідки про авторів // Навіщо писати ? Антологія нідерландської прози. (упорядкування і переклад Я. Довгополого), К.: «Юніверс», 2005, стор. 415
• Obituary Некролог [Архівовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.] у The Times за 24 листопада 2007 року (англ.)
• Ян Волкерс на сайті IMDb (англ.)

Посилання

• Волькерс // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.