Берклій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берклій (Bk)
Атомний номер 97
Зовнішній вигляд простої речовини радіоактивний метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 247,0703 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 297 пм
Енергія іонізації (перший електрон) 0,0(0,00) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Rn] 5f9 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус n/a пм
Радіус іона n/a пм
Електронегативність (за Полінгом) 1,3
Електродний потенціал Bk←Bk4+ -1,05В
Bk←Bk3+ -2,01В
Bk←Bk2+ -1,6В
Ступені окиснення 4, 3
Термодинамічні властивості
Густина 13,25 г/см³
Молярна теплоємність n/a Дж/(К·моль)
Теплопровідність n/a Вт/(м·К)
Температура плавлення n/a К
Теплота плавлення n/a кДж/моль
Температура кипіння n/a К
Теплота випаровування n/a кДж/моль
Молярний об'єм n/a см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки n/a Å
Відношення с/а n/a
Температура Дебая n/a К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Берклій у Вікісховищі

Берклій (Bk, лат. Berkelium) — штучно отриманий радіоактивний трансурановий хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 97. Берклій не має стабільних ізотопів, найбільш довгоживучий нуклід 247Bk має період напіврозпаду 1380 років.

Історія[ред. | ред. код]

Одержаний штучно в 1949 році групою Сіборга в Каліфорнійському університеті в Берклі.

Походження назви[ред. | ред. код]

Названий на честь місця, де був одержаний — Берклі, за аналогією з елементом тербієм, що є його аналогом серед лантаноїдів, названим на честь містечка Іттербю[1]. Раніше його називали беркелієм.

Ізотопи[ред. | ред. код]

Відомо 17 штучно створених ізотопів берклію з атомними масами від 234 до 251. Один з них метастабільний (248mCm). П’ять ізотопів мають період напіврозпаду більший ніж день[2]:

Масове число Період напіврозпаду
245 4,95 дня
246 1,8 дня
247 130 років
249 330 днів

У природі берклій не зустрічається, окрім забруднень від ядерних випробувань і чорнобильської катастрофи. Берклій вироблявся у природному ядерному реакторі Окло 1,8 мільярдів років тому[3].

Отримання[ред. | ред. код]

Берклій одержують як побічний продукт при виробництві каліфорнію-252. 247Bk отриманий у 1965 з 244Cm обстрілом α-частинками. Ізотоп 248Bk не був визначений[4]

Застосування[ред. | ред. код]

Окрім наукових досліджень, берклій-249 використовується як джерело каліфорнію (що утворюється при його розпаді). Також, бомбардуючи мішені з берклію отримують важкі елементи, такі як лоуренсій, резерфордій і борій[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. About Berkelium [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  2. Isotopes of the Element Berkelium [Архівовано 5 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  3. Nature's Building Blocks: An A-Z Guide to the Elements [Архівовано 5 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  4. J. Milsted, A. M. Friedman, C. M. Stevens: «The Alpha Half-life of Berkelium-247; a new Long-lived Isomer of Previous Berkelium-248», у: Nuclear Physics, 1965, 71 (2), S. 299–304; DOI:10.1016/0029-5582(65)90719-4.
  5. Morss,Edelstein,Fuger, 2010, с. 1447.

Література[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • L.R. Morss, Norman M. Edelstein, Jean Fuger. Actinium // The Chemistry of the Actinide and Transactinide Elements. — 4. — Дордрехт, Нідерланди : Springer Science & Business Media, 2010. — Т. 1. — 4191 с. — ISBN 978-94-007-0211-0.