Дизельний двигун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дизельний двигун
Зображення
Названо на честь Рудольф Дізель
Першовідкривач або винахідник Рудольф Дізель
Дата відкриття (винаходу) 1893
Місце створення Мюнхен
Джерело енергії дизельне паливо
CMNS: Дизельний двигун у Вікісховищі
DM 12 — Стаціонарний одноциліндровий двигун Дизеля (MAN, Ауґзбурґ, 1906, 12 КС) перше покоління.
Мал. 1. Схема роботи чотиритактного дизельного ДВЗ

Ди́зельний двигу́н / руші́й[1] — двигун внутрішнього згоряння, у якому використовується легке нафтове пальне. Це поршневий двигун типу бензинового, але тільки повітря (а не пально-повітряна суміш) заходить у циліндр під час першого такту поршня. Поршень піднімається і стискає повітря до дуже високої температури. У цю мить насос вприскує пальне, і завдяки високій температурі повітря, воно загоряється. Поки пальне горить, поршень опускається вниз (робочий хід).

Двигун економічний, названий іменем свого винахідника, Рудольфа Дізеля.

Чотиритактний цикл роботи дизельного ДВЗ складається з процесів: 1. Впуск. 2. Стискання. 3. Згоряння(робочий хід). 4. Випуск. У теоретичних циклах приймається, що впуск пальної суміші відбувається миттєво, що відповідає точці початку стискання.

Двотактний цикл роботи дизельного ДВЗ складається з процесів: 1. При русі поршня вгору — стиснення паливоповітряної суміші у поточному циклі та засмоктування суміші для наступного циклу у порожнину під поршнем. 2. При русі поршня вниз — робочий хід, випуск та витіснення паливоповітряної суміші з-під поршня в робочу порожнину циліндра.

Цикли карбюраторних та дизельних двигунів відрізняються характером процесу підведення тепла (згоряння). Слід зазначити, що на практиці цикл реальних ДВЗ відповідає комбінованому циклу або узагальненому, в якому перша частка тепла підводиться при V=пост., а друга при Р=пост.

Також було багато випадків вибухів дизельних двигунів, що вплинуло на виробництво та попит на них.

Дизельні двигуни мають більший ресурс до капітального ремонту — 200—800 тис. км.

Характерним є звук помпи, яка під тиском впорскує пальне в циліндри.

У 2018 році у низці країн (передовсім Німеччина — Гамбург та Аахен) почали забороняти дизельним автомобілям в'їжджати до міст.[2]

Екологія[ред. | ред. код]

Дизельні авто іноді помилково вважаються більш екологічно безпечними за бензинові, хоча це не так. Із розвитком електротранспорту все більше виробників зменшують виробництво дизельних автомобілів, а деякі відмовляються від них повністю. 2018 року Toyota та за нею Nissan повідомили про поступове, але повне припинення продажів дизельних авто в Європі. Окрім іншого, це обумовлено падінням попиту на дизельні автомобілі: 2011 року рівень попиту становив 54,9 %, а 2017-го — 43,8 %.[3]

Небезпечні викиди[ред. | ред. код]

Найвагомішими небезпечними викидами даного типу двигунів є такі:

Зменшення викидів за рахунок газодизельного режиму при переході на скраплений природний газ може досягати до 80 %.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. дви́гатель Ди́зеля [ди́зельный] [Архівовано 22 травня 2022 у Wayback Machine.] // Російсько-український словник з інженерних технологій = Русско-украинский словарь по инженерным технологиям: [близько 42 тис. термінів] / Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш; Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економ. розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. — 2-е вид. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — 1021 с. — (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9). ISBN 978-617-607-385-7.
  2. Гамбург забороняє рух старих дизельних авто на деяких вулицях. Європейська правда. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  3. Nissan припиняє випуск та продаж дизельних авто в Європі. Tokar.ua (uk-UA) . 23 травня 2018. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]