Жуйка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жу́йка[1] (ремиґа́ння[2]) — фізіологічний процес відригування та повторного пережовування проковтнутої їжі, властивий жуйним тваринам. Жуйка сприяє кращому подрібненню й розм'якшенню грубих рослинних кормів, якими живляться жуйні[3].

Після проковтання корму він надходить до рубця. Частина його потім проходить через сітку і книжку до сичуга, але значний обсяг корму відригується в ротову порожнину, де він зазнає повторного пережовування. Про тварин під час цього процесу кажуть, що вони «жують жуйку»[1] (ремиґають).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Жуйка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Що таке РЕМИҐАННЯ - УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019. 
  3. Жуйка [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 5 — С. 98