Злодій (етика)

Злодій, злочинець — людина, що чинить злодіяння, злочини в тій чи іншій системі цінностей чи законів, зокрема людина, що чинить злодіяння з погляду іншої людини, групи людей, людства в цілому тощо. Протилежністю злодія є добродій.

Поділ людських вчинків на добрі і злі, схвалення одних й осуд інших відігравали, відіграють і відіграватимуть важливе значення в житті людства.

Природа людини, наявність у неї свободи вибору, суперечливий характер соціального буття призводять до того, що та ж сама людина здатна робити як добрі, так і злі вчинки, бувши добродієм в очах одних і злодієм в очах інших.

Див. також

• Злодійський закон
• Злодій у законі
• Злочин
• Зло

Джерела

• Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985.
• Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
• Добро і зло [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія сучасної України

• Злочин [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2