Мішок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кава у мішках з синтетичної тканини
Мішок з мішковини
Захисна споруда із мішків з піском у дворі військомату, квітень 2014 року.

Мішо́к (зменшувальне від міх) — зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення; упаковка. Мішки призначаються для складування, перенесення і транспортування різноманітних сипучих будматеріалів, харчових продуктів тощо.

Використовування[ред. | ред. код]

Зазвичай вони шиються з грубої, міцної тканини (рогожа, мішковина), паперу, шкіри, синтетичних матеріалів.

Перевагою мішка перед іншими ємностями є вкрай малі маса і обсяг порожнього мішка в порівнянні з вантажем, що поміщають в нього, а також дуже малі габарити згорнутого мішка. Крім того, мішок зазвичай дешевше інших контейнерів тієї ж місткості.

До недоліків можна віднести низьку міцність на прокол і незручність перенесення заповненого мішка. При додаванні ручки, пари ручок або ременя мішок перетворюється на найпростішу сумку.

Лантух[ред. | ред. код]

Ла́нтух (інші назви — вантух, чувал) — великий мішок з грубої тканини[1], а також міра об'єму, що вживалась у середньовічній Україні (близько 5 пудів (81,9 кг) збіжжя). Найчастіше лантухами вимірювали хміль.

Бурдюк[ред. | ред. код]

Докладніше: Бурдюк

Бурдюком називають мішок із цілої шкури тварини для зберігання або перевезення вина, води.

Ворок[ред. | ред. код]

Ворок, ворочок — мішечок з гострокутним дном для відціджування сиру[2]. У діалектах цим словом можуть називати мішок взагалі[3][4].

Спальний мішок[ред. | ред. код]

Докладніше: Спальник

Спальний мішок або спальник — предмет похідного побуту, призначений для відпочинку і сну, що має форму мішка чи кокона.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лантух // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ворок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Ворок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Ворочок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання[ред. | ред. код]