Полотно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сумка з полотна

Полотно́ (прасл. *poltьno — «лляна тканина»)[1] — гладка і щільна лляна чи конопляна тканина найпростішого переплетення, що отримало від неї назву полотняного. Нитки основи й утоку в ній чергуються в шаховому порядку (рапорт основи дорівнює рапорту утоку).

Полотно тчеться з чесаної і пачосньої пряжі, щільність його залежить від номера пряжі. Обробка полягає у вибілюванні і каландруванні для надання глянцю. До поширення бавовняних і джутових тканин у середині XIX ст. виробництво полотна залишалося високим, потім воно пішло на спад, скоротившись удвічі. Наприкінці XIX — початку XX ст. спостерігалося зростання обсягів його виробництва[2].

Види[ред. | ред. код]

Домашнє полотно[ред. | ред. код]

Текстура ряднини

Домотканне полотно (розм. «полотнина»)[3] масово виготовлялося селянами до поширення фабричних тканин. З льону (конопель) приготували кужіль (чесану і пачосню), пряли пряжу різної товщини і ткали полотно на ручному верстаті.

Гребінне чи пачіснє полотно (гребі́нниця)[4] вироблялося із чесаної на гребінках кужелі, і призначалося воно для верхнього одягу[5]. З першого ґатунку кужелі, «тринадцятки», виробляли найтонше полотно, яке теж звалося тринадцяткою. Воно призначалося для спідньої білизни[6].

Полотно для рядна називалося рядниною (це слово також вживали в значенні «рядно»)[7], а також валовиною[8], вереттям[9]. Для його ткання використовували вал — грубу пряжу, на яку йшли відходи від чесання кужелі[10]. Рядниною звали й одяг з такої тканини[7], згідно зі «Словарем української мови» Б. Грінченка «ряднина» — позначення поганенького рядна[11].

Батист[ред. | ред. код]

Докладніше: Батист

Батист — лляна (також бавовняна) тканина полотняного переплетення. З усіх видів полотна є найтоншим, бо виробляється з пряжі найвищих номерів (вище ніж 150).

Полотно для вишивання[ред. | ред. код]

Одяг і рушники з полотна могли прикрашати вишивкою. Для вишивання картин використовується спеціальне полотно — канва.

Малярське полотно[ред. | ред. код]

Малярське полотно на підрамнику
Докладніше: Полотно (живопис)

Полотно — тканинна основа для малювання картини олією, матеріал, на який наноситься фарбовий шар. Перед використовуванням малярське полотно проклеюють, ґрунтують і натягають на підрамник.

Парусина[ред. | ред. код]

Докладніше: Парусина

Парусина — грубе, цупке лляне або напівлляне полотно, з якого шиють вітрила, а також чохли, спецодяг, намети[12].

Одяг[ред. | ред. код]

Інше[ред. | ред. код]

  • Полоте́нце — широка смуга, що розділяє групи отворів у мережці[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Полотно // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. Полотнина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Гребінниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Очёски // Російсько-український словник (Українська академія наук). Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 2 грудня 2018. 
  6. Виготовлення білизни, одягу та взуття. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 2 грудня 2018. 
  7. а б Ряднина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Валовина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Вереття // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Вал // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Рядно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Парусина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  13. Полотнянка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  14. Мережка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]