Філіппінське море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 20°00′00″ пн. ш. 130°00′00″ сх. д. / 20.00000° пн. ш. 130.00000° сх. д. / 20.00000; 130.00000

Філіппінське море
18° пн. ш. 134° сх. д. / 18° пн. ш. 134° сх. д. / 18; 134
Розташування Тихий океан
Площа 5 726 тисяч км²
Найбільша глибина 10 265 м
Середня глибина 4 108, 3939 м
Мапа
CS: Філіппінське море у Вікісховищі

Філіппі́нське мо́ре — міжострівне море Тихого океану, між Японськими островами, островом Тайвань і Філіппінськими островами на заході, підводними хребтами і островами Ідзу, Огасавара (Бонін), Кадзан (Волкано) і Маріанськими на сході, Яп і Палау на південному сході. Площа 5 726 тисяч км², середня глибина 4 108 м, максимальна 10 265 м.

Клімат[ред. | ред. код]

Через значну широтну протяжність акваторії море лежить відразу в трьох кліматичних поясах[1].

Море включає Філіппінську і Західно-Маріанську котловини, розділених підводним хребтом Кюсю-Палау. У південно-західній частині моря знаходиться більша частина глибоководного Філіппінського жолобу, який проходить уздовж східного узбережжя Філіппінських островів[3]. Поверхневі течії утворюють майже замкнуту антициклонну циркуляцію. Між 10° і 20° північної широти проходить Північна Пасатна течія. На схід від острова Тайвань починається течія Курошіо.

Температура поверхні води влітку близько 28 °C, взимку від 28 °C на півдні до 18 °C на півночі. Солоність 34,5. Припливи подобові і неправильні півдобові (до 2 м).

Біологія[ред. | ред. код]

Акваторія моря поділяється на ряд морських екорегіонів: Центрального Куросіо помірної тихоокеанської зоогеографічної провінції на півночі; Південного Куросіо і Східних Філіппін — на заході, Островів Огасавара і Маріанських — на сході, Західних Каролінських островів центральної індо-пацифічної — на півдні[4]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони[5].

Порти[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 513(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. а б в (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  3. Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, ISBN 978-5-89355-169-3, стр. 300—301
  4. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  5. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Посилання[ред. | ред. код]