Ґюдмундур Арасон
| Ґюдмундур Арасон Guðmundur góði Arason | ||
 | ||
| Ґудмюнд Добрий — образ з манускрипту Саги священика Гюдмундура Доброго | ||
| ||
|---|---|---|
| 23 лютого 1203 — 16 березня 1237 | ||
| Обрання: | 23 лютого 1203 | |
| Церква: | Римо-католицька церква | |
| Попередник: | Brandur Sæmundsson | |
| Наступник: | Bótólfur | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
| Народження: | 1161[1] | |
| Смерть: | 16 березня 1237 | |
| Священство: | 1185 | |
| Єп. хіротонія: | 13 квітня 1203 | |
Ґюдмундур Арасон (ісл. Guðmundur góði Arason, знаний теж як Ґудмюнд Добрий; 1161 — 16 березня 1237) — середньовічний ісландський римо-католицький єпископ, який був шанований в Ісландії як святий і чудотворець.
Ґюдмундур Арасон приклав багато зусиль для зміцнення влади католицької церкви в середньовічній Ісландії. Про нього оповідають декілька манускриптів, найбільше Сага священика Гюдмундура Доброго (Prestssaga Guðmundar góða).
Життєпис[ред. | ред. код]
Ґюдмюндур народився незаконним сином у 1161 році в селі Ґрьота, в долині Гьорґаурдалюр в Ісландії. У 1185 році був висвячений на священника у віці 24 років. І за 10 років став одним з найвпливовіших кліриків в Ісландській співдружності, досягаючи свого вибрання на єпископа Гоуляр у 1203 році.
Деякий час він служив домашнім священиком Кольбейна Тумасона, ісландського боярина. У свої роки простим священиком, він не виявляв інтересу у зміцненні церкви як установи, і не шукав багатства та інших світських достатків. Проте, набув репутації побожної і релігійної людини та чудотворця.
Після свого призначення на єпископа, він посвятив себе продовженню роботи своїх попередників, а саме збереження силової структури церкви. Одначе, події почали набирати особливого шляху. Він був серед церковних діячів які хвалили чесноту бідності і вірили, що церква заблукала набуттям багатств. Його сучасники та пізніші покоління порівнювали його з Святим Томасом Бекетом. Ґюдмюндур був щедрим з церковними маєтками, і незабаром велика кількість збіднілих щалежників поселилась навколо Гоуляра. Його щедрість збудила спротив місцевих бояр, напруга зросла і привела до диспутів щодо юридичної влади єпархії.
Святість[ред. | ред. код]
Проте його сперечання з боярами з часом пішли в забуття з народної пам'яті, а його побожність і щедрість залишились легендою. За живої пам'яті, його вважали святим і в 1315 році його мощі були поховані у величній церемонії. Так він став народним святим, хоча римо-католицька церква до цього дня його не канонізувала.
Джерела[ред. | ред. код]
- Árni Daníel Júlíusson, Jón Ólafur Ísberg, Helgi Skúli Kjartansson. Íslenskur sögu atlas: 1. bindi: Frá öndverðu til 18. aldar. — Almenna bókafélagið, Reykjavík 1989.
- Saga Guðmundar Arasonar, Hólabiskups, eptir Arngrím ábota // Guðbrandur Vigfússon, Jón Sigurðsson, Þorvaldur Bjarnarson & Eiríkur Jónsson (eds.): Biskupa sögur, gefnar út af hinu íslenzka bókmenntafélagi. Annat bindi. Kaupmannahöfn: í prentsmiðju S. L. Möllers, 1878. — P. 1—220.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Bishop Gudmundus Arason † [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
Це незавершена стаття про католицького клірика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |