Аборти в Латвії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аборти в Латвії законні за запитом жінки впродовж перших 12 тижнів вагітності, а за медичними показаннями до 22 тижнів.[1][2] Коли Латвія була республікою СРСР, аборти регулювалися урядом Радянського Союзу.[3] Уряд Латвії має "дослідницьку систему", яка дозволяє збирати інформацію про кількість абортів.[4]

Правовий статус абортів у світі:
   Легальний
   Легальний при зґвалтуванні та за медико-соціальними показниками
   Легальний у випадках (або заборонений, окрім випадків) зґвалтування, медико-соціальних протипоказань
   Заборонений, окрім випадків зґвалтування та медико-соціальних протипоказань
   Заборонений, окрім випадків загрозі життю жінки, та при наявності психічних і патологічних протипоказань
   Заборонений без виключень
   Відмінності за регіонами
   Відсутні дані

Історія

[ред. | ред. код]

Починаючи з 21 липня 1940 року Латвія була відома як Латвійська Радянська Соціалістична Республіка і в ній діяло законодавство про аборти Радянського Союзу (СРСР). 27 червня 1936 року в СРСР заборонили аборти, за винятком небезпеки для життя матері, або якщо майбутня дитина могла успадкувати важке захворювання від батьків. Згідно з цим законом, аборти мали виконувати в пологових будинках і лікарнях, а лікарі, які нехтували цим приписом, ризикували позбавленням волі на строк від 1 до 2 років.[5]

23 листопада 1955 року уряд СРСР видав указ, який зробив доступними аборти за запитом. Пізніше того ж року строк виконання абортів за запитом обмежили першими 3-ма місяцями вагітності, за винятком загрози для життя жінки під час пологів. Медикам дозволено було робити аборти тільки в лікарнях. Це була платна процедура, за винятком небезпеки для життя вагітної. Якщо лікар проводив аборт поза лікарнею, то його могли засудити на 1 рік. Якщо людина, яка здійснювала аборт, не мала медичної освіти, її могли посадити у в'язницю на 2 роки. Якщо вагітна жінка зазнавала серйозних травм або вмирала, то строк ув'язнення міг зрости до 8 років.

Уряд СРСР був стурбований кількістю незаконних абортів і намагався зменшити їх застосування. 31 грудня 1987 року Радянський Союз оголосив, що він дозволить багатьом медичним установам проводити аборти до 28 тижня вагітності. Частота абортів зросла і станом на 1996 рік їх кількість становила 44,1 на 1000 жінок.

Дослідження плідності і сім'ї 1995 року встановило, що 30% жінок віком 25 років принаймні один раз робили аборт. Уряд Латвії занепокоєний рівнем абортів і заохочує збільшення народжуваності.[6]

Кампанія під назвою "За життя" (латвійською "Par dzīvību") має на меті скоротити число абортів у Латвії. 1991 року було 34633 народження і 44886 абортів, але ця кількість скорочується починаючи з 1999 року. У 2011 році виконано близько 7000 абортів.[7]

Станом на 2010 рік кількість абортів становила 15,6 на 1000 жінок віком від 15 до 44 років.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2021. Процитовано 18 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. https://www.un.org/esa/population/publications/abortion/doc/latvia.doc [Архівовано 11 січня 2005 у Wayback Machine.].
  3. Europe's abortion laws. BBC. 2007. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 17 липня 2012.
  4. Abortion in Europe (PDF). UNFPA and the IPPF European Network. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2021. Процитовано 17 червня 2013.
  5. Abortion in Latvia (Word Document). United Nations. Архів оригіналу за 11 січня 2005. Процитовано 17 липня 2013.
  6. Latvian and Lithuania. The Life Resources Charitable Trust. 1995. Архів оригіналу за 10 лютого 2013. Процитовано 17 червня 2013.
  7. Baby statues tell a sad story. Baltic Times. 31 жовтня 2012. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 червня 2013.
  8. World Abortion Policies 2013. United Nations. 2013. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 3 березня 2014.

Шаблон:Аборти у Європі