Баскія (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баскія
Basquiat
Жанрбіографічний фільм, драматичний фільм[1][2][3], Незалежне кіновиробництво і ЛГБТ-фільмd
РежисерДжуліан Шнабель
ПродюсерLech Majewskid, Пітер Брантd і Джозеф Аллен
СценаристДжуліан Шнабель і Lech Majewskid
У головних
ролях
ОператорРон Фортунато
Композитор
МонтажМайкл Беренбаум
КінокомпаніяEleventh Street Productions
Дистриб'юторMiramax Films
Тривалість106 хв
Мова
  • Англійська
  • Іспанська
КраїнаСША
Рік1996
Кошторис$3.3 million
Касові збори$3 million[4]
IMDbID 0115632
miramax.com/movie/basquiat

Баскія (англ. Basquiat) — американський біографічний драматичний фільм 1996 року, знятий Джуліаном Шнабелем, який став його повнометражним режисерським дебютом. Фільм заснований на реальних подіях узятих з життя американського художника постмодерніста та нео-експресіоніста Жана-Мішеля Баскія. Фільм є першим про американського художника, написаний і знятий іншим художником[5].

Джеффрі Райт грає роль самого Баскіа, художника, що народився в Брукліні, який використав техніку графіті як основу для створення картин у стилі колажу на полотні. Девід Боуї грає друга і наставника Баскія, поп-артиста Енді Ворхола. Другорядних персонажів грають актори включаючи: Ґері Олдмена в ролі Шнабеля, Майкла Вінкотта в ролі мистецтвознавця Рене Рікара, Денніса Хоппера в ролі Бруно Бішофбергера, Крістофера Уокена в ролі настирливого журналіста, Віллема Дефо у ролі нещасного художника, що ледь зводить кінці з кінцями працюючи електриком, а також Клер Форлані, Кортні Лав, Татум О'Ніл і Бенісіо дель Торо в епізодичних ролях.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Фільм є розповіддю про життя Баскія що частково включає домисли та припущення. Спочатку художник, живе в картонній коробці в парку на Томпкінс-Сквер, у восьмидесятих роках він просувається по сходинках нью-йоркського світу мистецтва, частково завдяки своїм друзям: Енді Ворхолу, арт-диллеру Бруно Бішофбергеру, поету і критику Рене Рікарду та колезі-художнику Альберту Мілу.

Окрім розвитку творчої кар'єри художника, фільм розповідає про бурхливі стосунки Баскія з Джиною, молодою художницею, яку він зустрічає, коли та працює офіціанткою в ресторані, що він часто відвідує зі своїм другом Бенні. На їхні взаємини вплинув рапто роман Баскія з так званою «великою рожевою», жінкою, яку той зустрів на вулиці[6], і його зловживання героїном. З часом Баскія опиняється ізольованим від друзів через свою славу, смерть Ворхола та зловживання наркотиків. Фільм закінчується титром, який повідомляє глядачам, що Баскія помер від передозування героїном 12 серпня 1988 року у віці 27 років.

В ролях

[ред. | ред. код]

Виробництво

[ред. | ред. код]

Написання

[ред. | ред. код]

Спочатку Джуліан Шнабель лише давав гроші для створення фільму про Жана-Мішеля Баскія, але коли він прочитав першу чернетку сценарію, який спотворював Енді Ворхола, вирішив зняти фільм самостійно[5]. Шнабель сказав: «Я хотів зробити фільм-реквієм для Джин і Енді… на них так нападали. Енді піклувався про Жан-Мішеля. Він справді був людиною, а не вампіром. А його смерть розбила серце Жан-Мішеля»[5].

Шнабель написав сценарій базуючись на розповіді Джона Боу і Майкла Холмана — колишніх учасників театральної рок-групи The Tubes, які вперше зустрілися з Баскією в 1979 році і того ж року заснували експериментальну, індастріально-електронну групу під назвою Gray.

Роботи Шнабеля в фільмі

[ред. | ред. код]

Як режисер, Шнабель вирішив «увійти» в фільм, додавши вигаданого персонажа Альберта Майло (у виконанні Гері Олдмана), якого він зписав з себе. Шнабель також дав епізодичні ролі своїм батькам та доньці (у ролях сімейства Майло). Сам Шнабель з'являвся у фільмі як статист в ролі офіціанта.

«Баскія» став першим комерційним художнім фільмом про художника, знятим художником. На це Шнабель сказав:

«Я знаю, що таке наклепи на артиста. Я знаю, як це — бути засудженим як художник. Я знаю, як це — стати митцем і мати славу та розголос. Я знаю, як це — коли тебе звинувачують у речах, яких ти ніколи не говорив і не робив. Я знаю, що таке бути і оціненим і приниженим»[7]

Баскія помер у 1988 році від змішування токсичних наркотиків (він поєднував кокаїн і героїн, суміш відома як « спідболлінг»). Маєток Баскія не дав дозволу на використання його робіт у фільмі, тому Шнабель та його асистент Грег Богін створили для фільму картини «в стилі» Баскія.[8].

Після виходу фільму Джеффрі Райт заявив: «Я думаю, що моє виконання буле підлаштоване, те, як мої епізоди змонтували, було підлаштовано, так само, як була підлаштована його [Баскія] історія [. . . ] Джуліан видавав його надто слухняним, занадто „жертвою“, надто пасивним і не таким небезпечним, яким він був насправді, при житті [. . . ] тут йдеться про те, щоб звеличити себе через пам'ять Баскія»[9].

Порівнюючи образ Ворхола, у виконні Боуї, з тими, хто грав Ворхола раніше, Пол Морріссі (який знімав багато фільмів, що продюсував Уорхол) сказав: «Боуї став найкращим на сьогоднішній день. Ви наслідуєте Баскію, думаючи, що Енді був комічним і кумедним, а не претензійним, фальшивим лайном, яким його показують інші». Він також зазначив, що «Бові принаймні знав Енді. Вони ж ходили на одні і ті самі вечірки». Для зйомок фільму Боуї зміг позичити справжню перуку, окуляри та піджак Уорхола з його музею в Піттсбурзі. Письменник Боб Колачелло, який редагував журнал Воргола у 70-х і на початку 80-х, сказав: «Кріспін Гловер умів ходити найбільше схоже, на справжнього Енді, Джаред Харріс говорив як Енді, а Боуї став найбільше схожим на Енді. Коли я вперше побачив Девіда на знімальному майданчику, мені здалося, що Енді воскрес»[10].

У 2018 році музикант і актор Ленні Кравіц розповів в інтерв'ю Magazine, що режисер Джуліан Шнабель запросив його зіграти роль Баскія. Кравіц сказав: «Зараз я озираюся назад і думаю: вау, мабуть я повинен був погодитися»[11].

Вихід

[ред. | ред. код]

Кассові збори

[ред. | ред. код]

Прем'єра відбулася 9 серпня 1996 року в 6 залах, заробивши 83 863 долари за перші вихідні. Зрештою фільм зібрав у прокаті 3 011 195 доларів США.[4]

Критика

[ред. | ред. код]

Фільм отримав позитивні відгуки критиків. На веб-сайті агрегатора рецензій Rotten Tomatoes фільм отримав рейтинг 67 % на основі 30 рецензій із середньою оцінкою 6,9/10.[12] Metacritic повідомляє рейтинг 65 зі 100 на основі 20 критиків, вказуючи на «загалом схвальні відгуки»[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.imdb.com/title/tt0115632/
  2. http://www.metacritic.com/movie/basquiat
  3. http://www.ofdb.de/film/14319,Basquiat
  4. а б Basquiat (1996). Box Office Mojo. Internet Movie Database. Процитовано 10 січня 2016.
  5. а б в Weinreich, Regina (11 серпня 1996). Schnabel Becomes a Director To Film the Life of Basquiat. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 8 грудня 2021.
  6. Basquiat - Reelviews Movie Reviews. James Berardinelli. Reelviews. Процитовано 22 січня 2018.
  7. «Basquiat» Interview.
  8. Charlie Rose interview with Julian Schnabel and David Bowie on the movie Basquiat.
  9. Phoebe Hoban.
  10. Jewel, Dan (26 серпня 1996), The Art of Being Andy, People, 46 (9): 18
  11. Fulton, Nick (September 2018). Lenny Kravitz. V Magazine.
  12. Basquiat. Rotten Tomatoes. Flixster. Процитовано 6 червня 2022.
  13. Basquiat reviews. Metacritic. CBS Interactive. Процитовано 10 січня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]