Божко Олег Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Божко Олег Миколайович
Особисті дані
Повне ім'я Олег Миколайович Божко
Народження 18 липня 1967(1967-07-18) (56 років)
  Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1985
1986, 1988—1990
1986—1988
СРСР «Колос» П
СРСР Шахтар П
СРСР СКА Х
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2008—2010
2010—2012
2012—2013
2013
2013
2014—2015
2016—…
Україна «Дніпро-75»
Україна «Дніпро-2»
Україна «Дніпро» U-19
Україна «Славутич»
Україна «Металург» З
Вірменія «Гандзасар»
Україна «Гірник-Спорт»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олег Миколайович Божко (нар. 18 липня 1967(19670718), Дніпропетровськ) — український радянський і український футболіст, український футбольний тренер.

Біографія[ред. | ред. код]

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець дніпропетровського спортінтернату. Перший тренер — Геннадій Шур. Виступав на позиції воротаря за павлоградські колективи «Колос» і «Шахтар», хабаровський СКА, в якому проходив військову службу.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення активної кар'єри футболіста якийсь час пробував себе в бізнесі, але повернувся в футбольну середу, без якої не уявляє своє життя. З 2011 по 2012 роки працював тренером воротарів у «Дніпрі-2» (Дніпропетровськ), після чого зосередився на роботі з командою «Дніпро» U-19 (Дніпропетровськ). Також входив у тренерський штаб черкаського «Славутича», запорізького «Металурга» та вірменського «Гандзасара». З грудня 2016 року — тренер воротарів «Гірника-Спорт» (Горішні Плавні).

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений. Дружина Ірина. Разом виховують двох синів — Миколу та Євгена.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Прогноз матчу Туреччина — Україна від Олега Божко [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.] Footboom

Посилання[ред. | ред. код]

Профіль тренера на сайті вболівальників запорізького «Металурга»