Відсоток
Відсо́ток або проце́нт (лат. «pro centum» — сота частка, на сто). Відсотком якого-небудь числа називають соту частину цього числа.
Позначається знаком % і означає соту частку.
.
Відповідно .
Відсоткове збільшення та зменшення[ред. | ред. код]
Коли говориться про «зростання на 10 %» або «зменшення на 20 %», вважається, що зміна відбувається порівняно з попередньою вартістю. Відсоткові зміни можна подати у формі збільшення чи зменшення у певну кількість разів (не обов'язково цілу):
- збільшення на 100 % означає збільшення вдвічі
- збільшення на 500 % означає збільшення в 6 разів
- збільшення на 50 % означає збільшення в 1,5 раза
- зменшення на 50 % означає зменшення вдвічі
- зменшення на 60 % означає зменшення в 2,5 раза
- зменшення на 100 % означає обнулення початкової вартості
У загальному випадку
- збільшення на означає збільшення у разів
- зменшення на означає зменшення у разів
Послідовні відсоткові збільшення і/або зменшення не можна безпосередньо додавати. Наприклад, якщо в лютому ціна зросла на 20 %, а в березні зменшилася на 20 %, то це не значить, що ціна стала така, яка була у січні. Наприклад, якщо січнева ціна була 200 гривень, то в лютому збільшилась на 0,2·200 = 40 гривень. Зменшення у березні стосується ціни 240 гривень і є рівне 0,2·240 = 48 гривень. Отже, після двох змін ціна буде 240 − 48 = 192 гривні, тобто на 4 % менше, ніж перед змінами.
Співвідношення відсотків і десяткових дробів[ред. | ред. код]
- 0 % = 0
- 0,07 % = 0,0007
- 8% = 0,08
- 21 % = 0,21
- 45,1 % = 0,451
- 90 % = 0,9
- 100 % = 1
- 146 % = 1,46
Термін[ред. | ред. код]
У 1974 та 1980 роках в процесі русифікації з’являються статті з критикою використання терміну відсоток. Слово вважається штучним та застарілим і називається архаїзмом і діалектизмом. Пропонувалося масово використовувати слово замінник процент з відповідним обґрунтуванням:
тенденції до інтеслов'янізації… термінології в процесі перекладу творів Леніна виявляється і в… засвоєнні українською мовою термінів інтернаціонального характеру |
Слід зауважити, що і досі відсоток ігнорується на законодавчому рівні та відсутнє у словнику термінів, що вживаються у законодавстві України, натомість там присутнє процент.
Історія[ред. | ред. код]
У стародавньому Римі, задовго до існування десяткової системи числення, розрахунки часто виконувалися у вигляді дробів, що були кратні числу 1100. Наприклад, Октавіан Август ввів податок в 1100, що стягувався при продажу товарів на аукціоні, що відомий як centesima rerum venalium. Обчислення цих часток було еквівалентне обчислюванню відсотків. З тим як в середньовіччі почали домінувати грошові відносити, розрахунки з використанням часток числа 100 стали більш звичайними, з кінця XV до початку XVI століття стало звичним включати такі розрахунки у видання з арифметики. Більшість з цих текстів описували ці методи у застосуванні до розрахунків прибутків і втрат, нарахування процентних ставок та ін. В XVII столітті стало загальноприйнятим описувати відсоткові ставки в сотих частках.[1]
Відсотки й одиниці вимірювання[ред. | ред. код]
Знак відсотка не є скороченням одиниці вимірювання, від певної величини матимуть таку ж одиницю вимірювання, як і ця величина: 5 % від певної відстані буде відстанню, 230 % від певної суми грошей буде сумою грошей, 50 % від безрозмірнісної величини буде безрозмірнісною величиною.
Відсоткові пункти[ред. | ред. код]
Коли виникає потреба порівняти дві подані у відсотках величини, їх різницю виражають у відсоткових пунктах (в. п.). Наприклад, якщо ставка за депозитом зросла з 10 % до 12 %, то кажуть, що вона зросла на 2 відсоткові пункти. Твердження «ставка зросла на 2 %» є неправильним, оскільки 12 є більшим за 10 на 20 %, а не на 2 %.
Метропроцент[ред. | ред. код]
У геології — величина, одержувана перемноженням потужності покладу (довжини випробуваного інтервалу) в м і вмісту корисного компонента.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Smith, D.E. (1958) [1951]. History of Mathematics. Т. 2. Courier Dover Publications. с. 247—249. ISBN 0-486-20430-8.
Джерела[ред. | ред. код]
- Курант Р., Роббінс Г. Що таке математика?. — 3-є. — Москва : МЦНМО, 2001. — 568 с.(рос.)
- Динамічні математичні моделі FIZMA.neT
|