Залав'є
село Залав'є | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Теребовлянська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1423 |
Населення | 523 |
Площа | 1,277 км² |
Густота населення | 426.78 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48174 |
Телефонний код | +380 3551 |
Катойконіми | залав'яни, залав'янин, залав'янка |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°15′24″ пн. ш. 25°41′55″ сх. д. / 49.25667° пн. ш. 25.69861° сх. д.Координати: 49°15′24″ пн. ш. 25°41′55″ сх. д. / 49.25667° пн. ш. 25.69861° сх. д. |
Водойми | Серет |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а |
Карта | |
Мапа | |
|
Зала́в'є — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет. До 2015-го підпорядковане Плебанівській сільській раді. Від 2015 у складі Теребовлянської міської громади. При Залав'ї був хутір Когутівка.
Населення — 523 особи (2015)
Поштове відділення — Підгайчицьке.
Село часто називають Залав'ї.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Залав'я виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.
Перша історична згадка про село датована в земських книгах міста Теребовлі 1423 роком.
Об'єднавшись із кількома хуторами село вело активний торг за лавами, за якими воно знаходилося. На цих лавах ще в княжі часи крамарі виставляли свій торг, отже село знаходилося під лавами, від чого отримало свою назву.
Залав'є не раз піддавалося нападам турків і татар, тому що знаходилося поблизу торгового шляху. Не раз воно руйнувалося повністю. Це ставалося у 1453, 1467, а також під час Зборівської битви 1649 року.
Під час розпаду Речі Посполитої і встановлення австрійської влади в селі відбувається національне піднесення. У 1848 році було скасовано панщину, освячено мішану школу. У 1900 році селяни приступили до будівництва власної церкви.
У селі була двокласова школа з українською мовою навчання, організована «Просвіта». З її ініціативи в селі було збудовано церкву 1903 року, а в 1936 — велику читальню.
Також діяли товариства «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа»[1].
7 березня 1941 року в Залав'ї заарештовано 13 членів ОУН.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[3].
Мікротопоніми[ред. | ред. код]
Назви піль: Збіч, Могила[4].
Найпоширеніші прізвища[ред. | ред. код]
Атаманюк, Баламутів, Бей, Бойко, Брездень, Василишин, Галак, Галась, Гачкевич, Герман, Гуцула, Гумницький, Деркач, Джавала, Клиновський, Кляпітура, Когут, Крупський, Кубішин, Летняк, Лялька, Магрита, Маковський, Марцінів, Миколяса, Михальський, Музичин, Наболотний, Палідвор, Пастух, Перхалюк, Роговський, Сірота, Скоморовський, Стигар, Суржишин, Сюрпіта, Туркул, Фриз, Шиманський, Шкоропад, Шугин, Якимів[4].
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Пресвятої Трійці (1903, кам'яна, УГКЦ),
- каплиця Знайдення Святого Хреста (1935, РКЦ),
- «фігура» (1879).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Встановлено:
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини
- пам'ятний знак до 100-річчя церкви (2003)
- меморіальну таблицю УСС.
Пам'ятник Тарасові Шевченку[ред. | ред. код]
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований в центрі.
Встановлений 1914 р. Робота самодіяльних майстрів.
Матеріал: камінь.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діє загальноосвітня школа І ступеня.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Федір Маковський — український фольклорист, етнограф і музикант.
- Микола Брездень — народний живописець-аматор, краєзнавець.
- Степан Гумінецький — фізик.
- Іван Панцьо — громадський діяч, господарник.
- Віктор Семчук (1991—2014) — військовик, розвідник-снайпер розвідувального відділення штабного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів) оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ[7].
Перебували[ред. | ред. код]
- Федір Якимів — народний скульптор початку XIX ст.
- о. Ісидор Нагаєвський — професор, душпастирював у селі,
- Лонгин Цегельський — політичний діяч.
Галерея[ред. | ред. код]
-
В'їзд у село Залав'є
-
Церква Святої Трійці
-
Пам'ятний знак Борцям за волю України
-
Річка Серет біля села
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Д-р Ст. Годований. Дописи .// «Діло (газета)» Ч. 89, 25. 4. 1931 р. — С. 5.[1]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 100. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
- ↑ Семчук Віктор Ярославович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- М. Ониськів, В. Уніят.. Залав'є // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 602.
- О. Горбач. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини // Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174.
- Załawie (2), wś, pow. trembowielski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 351. (пол.). — S. 351. (пол.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Залав'є |
|
|