Князівство Ескі-Кермен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Князівство Ескі-Кермен
кінець XII ст. – 1299
Столиця Ескі-Кермен
Мови грецька, аланська, кримськоготська
Релігії православ'я
Форма правління монархія
Історичний період Середньовіччя
 - Засновано кінець XII ст.
 - Ліквідовано 1299
Сьогодні є частиною Україна Україна

Князівство Ескі-Кермен — держава в передгірській частині Південно-Західного Криму, що утворилося. наприкінці XII ст. Знищено під час навали монголів в 1299 році. Історія князівства Ескі-Кермен подібна до історії князівства Кирк-Єр.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

З послабленням Візантійської імперії та Тмутороканського князівства у гірській частині сформувалася самостійна держава навколо фортеці Ескі-Кермен. Ймовірно тривалий час маневрувала між впливовими державами на Кримському півострові: візантійцями, русичами, половцями. Князівство остаточно розгромлено ордами Ногая в 1299 році.

У 1399 році монгольська армія під проводом темника Золотої Орди Едигея знищила відбудовані укріплення й остаточно розорила місто, яке після цього вже не відновлювали.

Державний і адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

На чолі стояв князь, в якого була повна військова та політична влада. Разом з тим певний вплив мала місцева знать.

Площа території — близько 100 км². Столиця — місто Ескі-Кермен (Стара фортеця). Неподалік від с. Холмівка Бахчисарайського району. Висота міста — 400 м н. р. м.[1]

Культура

[ред. | ред. код]

Мова — грецька, аланська, кримськоготська [1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Байцар Андрій. Географія Криму: навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — с. 43.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Байцар Андрій. Географія Криму: навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 358 с.