Контурне будівництво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Контурне будівництво (англ. Contour Crafting) — інноваційна технологія в будівництві, яка дозволяє, без шкоди для експлуатаційних якостей кінцевої продукції, автоматизувати найтрудомісткіший етап будівництва — будівництво несних огороджувальних конструкцій, і, в потенціалі, прокладання інженерних мереж, оздоблювальні роботи.

Розвитком цієї технології займається доктор Бегрох Хошневіс[en] з Університету Південної Каліфорнії.[1]

Особливості технології

[ред. | ред. код]

Технологія полягає в екструзії (витисканні) шар за шаром спеціального бетону за закладеним у програму контуром, вирощуючи стіни будівлі, звідси й назва технології. В цьому вона дуже схожа на звичайний 3D-друк за технологією компанії Stratasys FDM® (пошарове укладання розігрітої нитки термопласту відповідно до робочого файла).

Особливість технології полягає в підключенні додаткового інструмента машини — маніпулятора який встановлює в проєктне положення несні і підтримувальні елементи конструкції, інженерні комунікації (перемички, балки перекриття/покриття, елементи тримальної конструкції, лотки, димовідводи, вентиляційні канали тощо).

Будівельний матеріал для зведення несних елементів конструкції (стін, перекриттів) це швидкотве́рдний реакційно-порошковий бетон, армований сталевою або полімерною мікрофіброю. Особливістю реакційно-порошкового бетону є відсутність великого заповнювача без втрати в співвідношенні зв'язна/тверда складова, а також високі експлуатаційні характеристики. Так само можна використати дешевші види бетонів, такі як дрібнозернистий і піщаний бетон, модифікований добавками (гіперпластифікаторів, прискорювачів тверднення, фібри).

Як арматуру можна застосувати інноваційну технологію тканих об'ємно-сітчастих каркасів. Теоретично, такі каркаси можуть зв'язуватися в єдину конструкцію в процесі будівництва.

Перевага технології полягає у швидкості будівництва. За деякими даними, машина може побудувати за 24 години житловий будинок площею 150 м2.

Недоліком є складність, а в деяких випадках і неможливість спорудження будівель з відкритим плануванням і складних архітектурних форм через необхідність створення підтримувальних конструкцій.[джерело?]

Реалізація

[ред. | ред. код]

Однією з найуспішніших систем контурного будівництва є D-Shape[en], розроблена Енріко Діні[1]. D-Shape дозволяє виконувати будівництво без участі людини. При цьому D-Shape використовує особливу технологію перетворення піску на мінерал з мікрокристалічними характеристиками, властивості якого перевершують портландцемент. За деякими твердженнями, такий матеріал не вимагає посилення армуванням. Відзначається, що D-Shape дозволяє прискорити процес будівництва до чотирьох разів, порівняно з традиційними методами.

2009 року системою D-Shape зведено будівлю заввишки 3 метри[2].

2014 року почався прорив у галузі спорудження будівель з використанням контурного 3D-друку бетоном.

Протягом 2014 року шанхайська компанія WinSun оголосила спочатку про будівництво десяти 3D-друкованих будинків, зведених за 24 години, а після надрукувала п'ятиповерховий будинок і приватний будинок[3].

В Університеті Південної Каліфорнії пройшли перші випробування гігантського 3D-принтера, здатного надрукувати будинок загальною площею 250 м² за добу.[4]

Перспективи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б 3-D принтер может заменить целую строительную компанию.[недоступне посилання з жовтня 2018] stroy-infoteka.ru
  2. а б Голландские архитекторы построят "дом Мебиуса" на 3D-принтере. 23 січня 2013. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2013.
  3. Шанхайская WinSun напечатала пятиэтажный дом и особняк. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  4. Гигантский 3D-принтер, способен напечатать дом. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.
  5. Building a lunar base with 3D printing. 31 січня 2013. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]