Куровичі
| село Куровичі | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Глинянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060050080027129 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1443 |
| Населення | 1262 |
| Площа | 4,343 км² |
| Густота населення | 290,59 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80725[1] |
| Телефонний код | +380 3265 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°46′08″ пн. ш. 24°25′37″ сх. д. / 49.76889° пн. ш. 24.42694° сх. д.Координати: 49°46′08″ пн. ш. 24°25′37″ сх. д. / 49.76889° пн. ш. 24.42694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
230 м[2] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80720, Львівська обл., Львівський р-н, м. Глиняни, вул. Шевченка, 38[3] |
| Карта | |
  Куровичі | |
 Куровичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Куро́вичі — село в Україні, у Глинянській міській громаді, Львівського району, Львівської області. У 1939—2020 роках село було адміністративним центром Куровицької сільської ради Золочівського району, якій були підпорядковані села Куровичі, Печенія та Солова. Від 2020 року органом місцевого самоврядування є Глинянська міська громада, що належить до Львівського району, Львівської області. Населення становить 1262 особи (станом на 1 січня 2011 р.)[4].
Розташоване при автошляху М09.
Станом на січень 1939 року у селі мешкало 1980 осіб, з них: 1210 українців, 160 поляків, 580 латинників та 30 юдеїв[5]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 1355 осіб[6]. Станом на 1 січня 2010 року в селі мешкало 1262 особи[4].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[6]:
| Мовний склад населення с. Куровичі | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Кількість осіб | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 1334 | 98,45 | ||||||||||||
| російська | 11 | 0,81 | ||||||||||||
| польська | 7 | 0,52 | ||||||||||||
| білоруська | 2 | 0,14 | ||||||||||||
| інші | 1 | 0,08 | ||||||||||||
Географічні назви (Вістрів, Завалля, Заколоддя, Зарівля) свідчать, про те, що місцевість була заселена східними слов'янами ще в далеку давнину. Із слів старожилів відомо, що село Куровичі 350—400 років тому називалося «Коровичі». Ця назва виникла від перших поселенців пастухів, які, в багатій на випас худоби долині, збудували собі тваринницькі приміщення, так звані «коров'ярні». При зростанні населення і утворенні населеного пункту село стало називатися Коровичі, а з середини XIX століття воно вже стало називатися Куровичі[7].
Можливо село виникло як поселення роду якогось Куровця чи Курослава[7].
Інша легенда розповідає про те, що назва села виникла в часи визвольної війни українського народу з польською шляхтою під керівництвом Богдана Хмельницького. В маєтку графа Потоцького зібралися пани на віче. В цей час почали лити сильні дощі, розлилася річка і шляхта не мала можливості роз'їхатися. За цей час шляхта поїла всіх курей у маєтку графа Потоцького, через що це віче дістало назву «Куряче віче». Від чого і пішла назва села Куровичі[7].
Перші документальні згадки про село датуються 1443 роком і воно входило до складу Речі Посполитої. Власником села був якийсь пан К. Кльос. З 1772 року Куровичі опинилися у складі Австрійської імперії. Володіли селом почергово князі Чарторийські, Любомирські, а з 1820 року — графи Потоцькі[7].
У 1860-х роках громадою Куровичів було збудовано церкву святого Миколая (не збереглася)[7].
У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів — Підгайці.
Директором місцевої чотирикласної державної школи у 1926 році була Гелена Дячко, а другим вчителем — Гелена Іхньовська.
У період збройної боротьби ОУН та УПА в Куровичах діяла станиця ОУН: станичний Михайло Флис (псевдо «Серна», загинув у 1945 році), котра безпосередньо підпорядковувалася Станимирському кущовому проводові та посередньо Глинянському районному проводові ОУН[8]. Ветеранами ОУН-УПА були, зокрема, Петро Бундза (псевдо «Гранітний»), Михайло Макар (псевдо «Остап»), обидва — політв'язні радянських концтаборів.
На сьогоднішній день в селі Куровичі зареєстровані та діють три релігійні громади — громада ПЦУ, а також римо-католицька громада Святого Антонія[9] та греко-католицька громада Благовіщення Пресвятої Богородиці[10].
У вересні 1934 року в Куровичах було освячено наріжний камінь під здійснюване завдяки зусиллям настоятеля о. Я. Пенкальського будівництво мурованого філіального костелу за проєктом інженера С. Богдановича на земельній ділянці, подарованій гміною. 1938 року коштом парафіян та Альфреда Потоцького завершили спорудження храму, а 31 липня 1938 року єпископ Євгеній Базяк освятив костел під титулом святого Мартина. У 1946—1990 роках святиня використовувалася як зерносховище. 8 серпня 1990 року повернений костел освятили під титулом cвятого Антонія. Нині парафію Святого Антонія обслуговують отці Салезіани (Побожне товариство Святого Франциска Салезького) з парафії святого Миколая у Бібрці[11].
- Пам'ятник Борцям за волю України.
- Пам'ятник на братській могилі радянських воїнів (авторство — скульптор Володимир Бець, архітектор Іван Наконечний), встановлений біля сільської ради[12]. Належить до пам'яток історії Золочівського району під охоронним № 459.
- Пам'ятник Тарасові Шевченку, встановлений на місці, де колись розташовувалися церква святого Миколая та прицерковний цвинтар[7].
- Станіслав Нараєвський (1860—1943) — римо-католицький священник, доктор богослов'я, професор і ректор Львівського університету (1922—1923).
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 14 березня 2023.
- ↑ Прогноз погоди в селі Куровичі. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 14 березня 2023.
- ↑ Картка Глинянської міської громади. hlyniany-rada.gov.ua. Глинянська міська громада. Архів оригіналу за 7 травня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ а б Золочівщина: Куровичі. zolochiv.net. Золочів. нет. 13 травня 2011. Архів оригіналу за 14 березня 2023. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ Кубійович, 1983, с. 58.
- ↑ а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Глинянська міська громада, Львівський район, Львівська область, с. Куровичі. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ а б в г д е Куровичі. zolochiv.net. Золочів. нет. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 14 березня 2023.
- ↑ Глинянський районний провід ОУН, 2021, с. 3—4.
- ↑ Куровичі. Парафія св. Антонія. rkc.lviv.ua. Львівська архідієцезія Римсько-Католицької Церкви в Україні. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 14 березня 2023.
- ↑ Релігійна громада УГКЦ с. Куровичі Золочівського р-ну Львівської обл. opendatabot.ua. Процитовано 14 березня 2023.
- ↑ Куровичі. Костел cв. Антонія / св. Мартина (1934—1938). Львівська обл., Львівський р-н (Золочівський р-н). rkc.lviv.ua. Львівська архідієцезія Римсько-Католицької Церкви в Україні. 23 липня 2010. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 14 березня 2023.
- ↑ ЛКСФ: Скульптура. Пам'ятник та братська могила радянських воїнів. lksf.online. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. Архів оригіналу за 17 лютого 2023. Процитовано 14 березня 2023.
- Петро Гнида. Глинянський районний провід ОУН 1944—1949. — Львів : Растр-7, 2021. — 92 с. — (ОУН та УПА на Глинянщині) — ISBN 978-617-7997-38-1.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден : Otto Harrassowitz, 1983. — С. 58. — 173 с. — ISBN 3-447-02376-7.
- Kurowice, wś // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 934. (пол.)
- Нова дорога: проблема водовідведення та автобусних зупинок і не лише
- Куровичі. На шляху до Вижнян
- Народний дім с. Куровичі
- Куровицький ЗЗСО І-ІІІ ст. імені Миколи Лемика
- Куровицький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Миколи Лемика Глинянської міської ради Львівського району Львівської області
- Куровичі, Золочівський район, Львівська область
- Дитячий садок (ДНЗ) «Колосок», Куровичі, Золочівський район, Львівська область
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
