Надґрунтова дорога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Надґрунтова́ доро́га — різновид рудникового транспорту, яка складається із приводної станції, вантажних вагонеток і вагонеток для перевезення людей, тягового каната, буксирувальної вагонетки, кінцевого блока і роликів, які підтримують тяговий канат. На буксирувальній вагонетці встановлені: барабан із запасом тягового каната, система для уловлювання каната при обриві і стабілізуючі котки для підйому каната на стрілках.

Класифікація

[ред. | ред. код]
Рейкова канатна дорога
Ланцюгова надґрунтова дорога
  • рейкові канатні
  • рейкові ланцюгові
  • безрейкові канатні
  • зубчасті

Застосування

[ред. | ред. код]

Канатні надґрунтові дороги застосовуються для перевезення людей і вантажів на шахтах, де локомотивна та кінцева відкатка неможливі або неефективні. Раціональна область застосування надґрунтових доріг — це магістральні виробки з кутами нахилу до 20° та вантажопотоками понад 80 т за добу.

Література

[ред. | ред. код]

Мухопад М. Д.Транспортні машини.—X.: Вид-во «Основа» при Харк. ун-ті, 1993 — 192с.