Втікачі з СРСР
Втікачі з СРСР, або Неповерненці (рос. Невозвращенцы) — громадяни СРСР, що нелегально виїхали з СРСР, або не повернулись в СРСР після легального виїзду.
21 грудня 1917 року була прийнята Інструкція комісарам прикордонних пунктів РРФСР «Про правила в'їзду і виїзду з Росії», згідно з якими для виїзду з країни іноземні та російські громадяни були зобов'язані мати закордонний паспорт. Російські громадяни були зобов'язані отримати дозвіл на виїзд в іноземному відділі Комітету внутрішніх справ у Петрограді, або в Комісаріаті у закордонних справах в Москві[1].
Згідно з правилами, введеними 1 червня 1922 року, для виїзду за кордон було необхідно отримати особливий дозвіл Народного комісаріату закордонних справ. Виїзд за кордон окремих верств населення, в тому числі журналістів, письменників, інших діячів мистецтва був можливий лише після особливого рішення Політбюро ЦК РКП (б).
5 червня 1925 року вийшло «Положення про в'їзд та виїзд із СРСР», яке ще більше ускладнювало виїзд. Весь закордон оголошувався «ворожим капіталістичним оточенням».
8 червня 1934 року був прийнятий закон, що встановлював за втечу через кордон покарання у вигляді смертної кари. При цьому злочинцями оголошувалися і родичі перебіжчиків.
Постанова Центрального Виконавчого Комітету СРСР Про доповнення Положення про ЗЛОЧИНИ ДЕРЖАВНИХ (контрреволюційні і ОСОБЛИВО ДЛЯ СОЮЗУ РСР небезпечні злочини проти порядку УПРАВЛІННЯ) статтями про зраду Батьківщині «I. Зрада Батьківщині, тобто дії, вчинені громадянами Союзу РСР на шкоду військовій моці Союзу РСР, його державній незалежності або недоторканності його території, як-то: шпигунство, видача військової або державної таємниці, перехід на бік ворога, “втеча або переліт за кордон, караються вищою мірою кримінального покарання — розстрілом з конфіскацією всього майна”, а за пом'якшуючих обставин — позбавленням волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна»[2]. |
Жорсткі обмеження проіснували до 1990 року, коли в СРСР був прийнятий Закон «Про в'їзд і виїзд». Але це були виключно передсмертні потуги перед розпадом союзу, адже з 1980 року тривали економічна та політична кризи. В 1989 році комуністи поступово втрачають контроль над країнами Східної Європи. 8 грудня 1991 року голови республік-першозасновників СРСР — Росії, України та Білорусі — Борис Єльцин, Леонід Кравчук і Станіслав Шушкевич у держрезиденції «Віскулі» в Біловезькій пущі підписали угоди, згідно з якими Радянський Союз припинив існування як суб'єкт міжнародного права.
- Чичибабін Олексій Євгенович, хімік
- Федотов Георгій Петрович, історик, філософ
- Курилов Станіслав Васильович, океанограф, письменник
- Світлана Аллілуєва, філолог, дочка Й. Сталіна
- Михайло Баришніков, балетний танцівник
- Белінков Аркадій Вікторович, літератор
- Видов Олег Борисович, актор
- Годунов Олександр Борисович, балетный танцівник
- Кузнецов Анатолій Васильович, письменник
- Макарова Наталія Романівна, балерина
- Муллова Вікторія Юр'ївна, скрипачка
- Рудольф Нурієв, балетний танцівник, балетмейстер
- Андрій Тарковський, кінорежисер
- Федір Шаляпін, оперний співак
- Сергій Довлатов, письменник та журналіст
- Білоусова Людмила Євгенівна, олімпійська чемпіонка з фігурного катання
- Могильний Олександр Генадійович, хокеїст, чемпіон світу
- Протопопов Олег Олексійович, олімпійський чемпіон з фігурного катання
- Корчной Віктор Львович, шахіст, гросмейстер (1956)
- Бажанов Борис Георгійович, особистий секретар Й. Сталіна
- Бармін Олександр Григорович, розвідник
- Безменов Юрій Олександрович
- Беленко Віктор Іванович, військовий льотчик
- Голіцин Анатолій Михайлович
- Гордієвський Олег Антонович
- Гузенко Ігор Сергійович
- Гундарєв Віктор Петрович
- Засімов Валентин Іванович
- Зуєв Олександр Михайлович
- Люшков Генріх Самойлович
- Митрохін Василь Микитович
- Нагловський Олександр Дмитрович, видний більшовицький діяч, торгпред СРСР в Італії
- Носенко Юрій Іванович, співробітник КДБ, син радянського міністра Івана Носенка
- Орлов Олександр Михайлович
- Петров Володимир Михайлович, дипломат
- Сташинський Богдан Миколайович
- Віктор Суворов, розвідник
- Туманов Олег Олександрович
- Шевченко Аркадій Миколайович
- Шеймов Віктор Іванович
- Пранас Бразинскас, злочинець
- Гасинська Ліліана, працівниця круїзного лайнера
- Сім'я Овечкіних, провінційний ансамбль
- Половчак Володимир, 12-літній підліток з Самбора.
- Сегодня // «Железный занавес» СССР: как украинцы убегали за мечтой [Архівовано 1 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- АиФ // Знаменитые беглецы из СССР: на что они променяли железные объятия Родины [Архівовано 3 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Бред Сивой Кобылы — Побег из СССР (рос.). Архів оригіналу за 23 лютого 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
- ↑ ЦИК СССР. О дополнении положения о преступлениях государственных (контрреволюционных и особо для Союза ССР опасных преступлениях против порядка управления) статьями от измене Родине