Резолюція ГА ООН «Проблема мілітаризації АР Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» (2021)
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/76/70 «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» була схвалена 9 грудня 2021 року на 76-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Резолюція містить важливу підтримку Кримської платформи, закликає РФ припинити перекидання на півострів зброї та військових, припинити порушення свободи мореплавства в Чорному та Азовському морях.
У відкритому голосуванні 64 країни-члени ООН висловилися «за», 20 — «проти», а 93 утримались.
Проєкт резолюції A/76/L.22 & Add.1 від 2 грудня 2020 подали Австралія, Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Грузія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Маршаллові Острови, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Молдова, Румунія, Північна Македонія, Словаччина, Словенія, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Швеція та Естонія[1].
У посиленій резолюції зазначається, що Росія намагається встановити свою юрисдикцію над колишніми ядерними об'єктами та матеріалами у Криму, а також над об'єктами, за які, згідно з угодою з МАГАТЕ відповідає Україна. МАГАТЕ, у свою чергу, не визнає юрисдикцію РФ над ядерними об'єктами в Криму.
Генасамбалея ООН також закликала негайно припинити переміщення на територію Криму різних категорій озброєнь: танків, ракет, гелікоптерів, а також бойових літаків, які здатні нести ядерну зброю. В документі зазначається, що Росія розширює місця базування Чорноморського флоту, а також надала Національній гвардії здійснювати блокування територій та акваторій, що може бути використане для додаткового втручання у свободу мореплавства та захоплення нафтових платформ у Чорному морі[2].
«За» резолюцію проголосували 64 країн-члени ООН, включаючи авторів постанови. «Проти» проголосували 20 країн. 93 країни утримались під час голосування[3].
Глава МЗС Дмитро Кулеба: «Документ консолідує міжнародну підтримку Кримської платформи та її цілей, протидіє наростаючій мілітаризації Криму, надсилає сигнал стримування на тлі нарощування військової присутності РФ вздовж нашого кордону і в Криму»[4].
Спікер МЗС Росії Марія Захарова назвала ухвалення Генеральною асамблеєю ООН посиленої резолюції проти мілітаризації Криму спробою «втягнути Генасамблею в антиросійську кампанію Києва та його західних кураторів». На її думку, ця резолюція ухвалена на «безпідставних звинуваченнях Росії щодо дестабілізації ситуації навколо Криму»[5].
- Російська збройна агресія проти України (з 2014)
- Міжнародна реакція на російсько-українську війну (з 2014)
- ↑ https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N21/365/09/pdf/N2136509.pdf?OpenElement
- ↑ Генасамблея ООН затвердила оновлену резолюцію щодо мілітаризації Криму. Голос Америки. 9 грудень, 2021. Процитовано 12.01.2022.
- ↑ https://digitallibrary.un.org/record/3950789?ln=en
- ↑ Генасамблея ООН схвалила посилену резолюцію щодо мілітаризації Криму Росією. ЄП. 09.12.2021. Процитовано 12.01.2022.
- ↑ У МЗС Росії відреагували на посилену резолюцію Генасамблеї ООН проти мілітаризації Криму. Крим.Реалії. 15.12.2021. Процитовано 12.01.2022.
|