Техногенна безпека

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руйнування на Чорнобильській АЕС

Техногéнна безпéка у праві — стан захищеності населення, території, об'єктів від негативних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Українське законодавство визначає: «техногенна безпека — відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій».[1]

Техногенна безпека — галузь науки, що вивчає питання раціонального використання та відтворення природних ресурсів і охорони біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери) та людини.

Джерела техногенної небезпеки

[ред. | ред. код]

Джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є:

  1. потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки;
  2. будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації;
  3. суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації;
  4. ядерні установки з порушенням умов експлуатації;
  5. наслідки терористичної діяльності;
  6. гідротехнічні споруди;
  7. неконтрольоване ввезення, зберігання і використання на території України техногенно небезпечних технологій, речовин, матеріалів;
  8. надмірне та неврегульоване накопичення побутових і промислових відходів, непридатних для використання засобів захисту рослин;
  9. наслідки військової та іншої екологічно небезпечної діяльності;
  10. суб'єкти господарювання, на об'єктах яких здійснюються виробництво, зберігання та утилізація вибухонебезпечних предметів;
  11. об'єкти життєзабезпечення населення з порушенням умов експлуатації;
  12. інші об'єкти, що можуть створити загрозу виникнення аварії.[1]

Основні напрямки досліджень

[ред. | ред. код]

Основні напрямки досліджень:

Оперативно-рятувальна служба України

[ред. | ред. код]

Кодексом цивільного захисту України головним аварійно-рятувальним підрозділом держави визначено Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту України Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • ВАК України. Паспорт спеціальності. N 17-09/1 від 29.01.98
  • Манець І. Г., Білецький В. С., Ященко Ю. П. Російсько-український словник із техногенної безпеки та екології/ За ред. Б. А. Грядущого. — Донецьк: Донбас, 2004. — 576 с.