Шипохвіст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шипохвіст
Шипохвіст індійський
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ігуаноподібні (Iguania)
Родина: Агамові (Agamidae)
Підродина: Uromastycinae
Рід: Uromastyx
Merrem, 1820
Види

17 (див. текст)

Вікісховище: Uromastyx

Шипохвіст (Uromastyx) — рід ящірок з родини Агамових. Має 17 видів.

Довжина сягає 75 см, іноді 80. Колір шкіри одноманітний — сірий або бурий, іноді з дрібними темними цятками. Молоді шипохвости зі світлими поперечними смугами і плямами. Голова коротка, плеската. Верхня сторона тіла вкрита дрібною одноманітною лускою, серед якої в деяких видів безладно розкидані збільшені горбки з невеликими шипиками. Короткий плескатий хвіст зверху вкрито великою колючою лускою, зібраною у правильні поперечні шипуваті кільця. звідси походить назва роду. тулуб низький, широкий з масивними лапами. На кінцівках є товсті пальці з гострими кігтями.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляють піщану, кам'янисту місцину. Риють глибокі нори до 4 м завдовжки. Мають підвищену стійкість до високих температур середовища, зберігаючи активність при температурі ґрунту 53-57°С. Можуть тривалий час залишатися без води. Харчуються комахами, рослинами, квітами та плодами. При небезпеці ховаються у нору, виставляючи шипуватий хвіст назовні, яким роблять швидкі рухи.

Це яйцекладні ящірки. Самиця відкладає від 4 до 20 яєць. За сезон може бути декілька кладок.

М'ясо і жир шипохвостів в деяких країнах вживають в їжу.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкають у Північній й Східній Африці, Південно-Західній Азії.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Amer, Sayed und Kumazawa, Yoshinori (2005). Mitochondrial DNA sequences of the Afro-Arabian spiny-tailed lizards (genus Uromastyx; family Agamidae): phylogenetic analyses and evolution of gene arrangements. Biological Journal of the Linnean Society 85, 247—260
  • Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.