Ягільницька трагедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ягільницька трагедія
Символічна могила Українським Січовим Стрільцям та могила жертв Ягільницької трагедії в Чорткові на Тернопільщині
Дата 27 листопада 1942
Місце між Чортковом і Ягільницею
Координати 48°59′26″ пн. ш. 25°45′31″ сх. д. / 48.990750° пн. ш. 25.758806° сх. д. / 48.990750; 25.758806Координати: 48°59′26″ пн. ш. 25°45′31″ сх. д. / 48.990750° пн. ш. 25.758806° сх. д. / 48.990750; 25.758806
Загинуло 52
Ягільницька трагедія. Карта розташування: Україна
Ягільницька трагедія
Ягільницька трагедія (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

«Ягільницька трагедія» — масовий розстріл гестапівцями українців 27 листопада 1942 року між Чортковом і Ягільницею (нині — Чортківського району Тернопільської области, Україна).

Відомості[ред. | ред. код]

14 жовтня 1942 року німці-нацисти перевезли 20 українців, звинувачених у приналежності до ОУН, із тюрми в м. Коломиї (нині Івано-Франківська область) до тюрми в Чорткові, а 27 листопада 52 в'язні (серед них — хворі на тиф з інфекційної лікарні) розстріляли на полі поблизу Ягільниці, за 300—400 м від дороги. Формальний привід для арешту й розправи — убивство у Львові одного з керівників гестапо.

Жертви трагедії — мешканці міст Тернополя, Дрогобича (нині Львівська область), Коломийщини, населених пунктів Станиславщини (нині Івано-Франківська область) та інші.

На третю добу після каральної акції за розпорядженням Чортківський осередок ОУН, жителі довколишніх сіл насипали могилу і встановили хрест ні місці розстрілу, але згодом німці її зрівняли з землею[1].

29 листопада 1992 року біля Ягільниці споруджено й освячено пам'ятний металевий хрест.

На початку жовтня 2017 року було віднайдено місце розстрілу. Допомогли цьому лиси, які тут вирили нору й витягнули назовні фрагменти кісток людей. 3 жовтня 2017-го розкопки розпочали працівники меморіально-пошукового підприємства «Доля», а вже наступного дня почали ексгумацію тіл[2][3][4][5].

19 листопада 2017 року останки жертв перепоховали на цвинтарі по вул. Степана Бандери в м. Чорткові[6][7].

Список жертв[ред. | ред. код]

Список 52-х українців, які були розстріляні 27 листопада 1942 року на полі між Чортковом і Ягільницею на Тернопільщині[8].


  1. о. Павло Витвицький, священник
  2. Степан Сатурський, правник
  3. Василь Мельничук
  4. Роман Сельський, інженер
  5. Микола Сорук
  6. Володимир Сидорук
  7. Юрій Сливка
  8. Володимир Мегера, абсольвент
  9. Олекса Коссак, адвокат, доктор
  10. Богдан Ліцовський
  11. Володимир Тихович, працівник книгарні
  12. Степан Тулівський
  13. Михайло Парасюк, директор тютюнової фабрики
  14. Дмитро Григорович, учитель
  15. Володимир Левицький
  16. Василь Юрах, урядник
  17. Євстахій Закшевський, учитель
  18. Петро Кушнірик, рільник
  19. Іван Миськів
  20. Микола Станіславів, директор друкарні
  21. Михайло Копач, складач (робоча спеціальність у друкарні — А.Б.)
  22. Михайло Ходорівський, складач
  23. Іван Пришлюга, складач
  24. Теодор Бічованець, купець
  25. Михайло Печерський, секретар громади
  26. Осип Ревуцький, рільник
  27. Микола Ревуцький, учитель
  28. Микола Терлицький, рільник
  29. Іван Бабак, крамар
  30. Петро Змисловий, рільник
  31. Іван Кобелецький, рільник
  32. Микола Гамаровський, рільник
  33. Михайло Патик, рільник
  34. Осип Мельникович, солтис
  35. Михайло Мельникович, рільник
  36. Михайло Сілецький, рільник
  37. Микола Жовнірчук, річьник
  38. Осип Чайка, солтис
  39. Осип Немерівський, рільник
  40. Василь Магур, рільник
  41. Іван Борис, рільник
  42. Іван Висащак, купець
  43. Ілько Гаргас, крамар
  44. Михайло Шпот, річьник
  45. Михайло Бурко, річьник
  46. Петро Сорока, секретар громади
  47. Степан Борис, солтис
  48. Степан Немерівський, річьник
  49. Юрій Панчишин, дяк
  50. Гірняк, робітник
  51. Володимир Мудрий, урядник
  52. Василь Попель, інж-тех.

У літературі[ред. | ред. код]

Андрій Базалінський видав книжку «Нас постріляли німці в сорок другому…» (2003)[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Л. Пискор. Маловідомі сторінки біографії греко-католицького священика Павла Витвицького-Васильковича та його колекція творів народного мистецтва у збірці Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського // Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти. Матеріали Міжнародної наукової конференції в рамках ХХІV Міжнародного гуцульського фестивалю (м. Коломия, 11 серпня 2017 року). — Коломия: Вік. — 2017. — С. 194—200.
  2. ↑ Л. Габруський. На крок ближче до істини // Голос народу. — 2017. — № 6 (10 лют.). — С. 5. — (Пам'ять).
  3. ↑ Ю. Макетовський. А свідчення виразно переконують // Голос народу. — 2017. — № 6 (10 лют.). — С. 5. — (Резонанс).
  4. ↑ Ю. Макетовський. Ми будемо продовжувати їх шукати // Голос народу. — 2017. — № 7 (17 лют.). — С. 5. — (Пам'ять).
  5. ↑ Ю. Макотерський, Ю. Кривий. Ми повинні їх знати // Голос народу. — 2017. — № 4 (27 січ.). — С. 5. — (Історичний зріз).
  6. ↑ М. Шот. На Тернопіллі перепоховали останки патріотів, розстріляних нацистами // Урядовий кур'єр. — 2017. — 29 листопада.
  7. ↑ Д. Бондаренко. На Тернопільщині перепоховали жертв «Ягільницької трагедії» (фоторепортаж) // 0352.ua. — 2017. — 20 листопада.
  8. ↑ Андрій Базалінський (16 листопада 2017). Список 52-х українців, розстріляних гестапівцями 27-го листопада 1942-гороку на полі між Чортковом і Ягільницею. Зотота Пектораль.
  9. ↑ І. Коваль. Людина, яка відкрила підземний архів мучеників // Слово Просвіти. — 2017. — 2 листопада.

Джерела[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Вісті ТТБ на YouTube // Тернопільська філія НСТУ. — 2017. — 6 жовтня.
«Ягільницька трагедія» — масове поховання виявили у Чортківському районі на YouTube // TV-4. — 2017. — 6 жовтня.
На Чортківщині знайшли останки більше півсотні розстріляних українців на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2017. — 6 жовтня.
Чортків. Відгомін Ягільницької трагедії на YouTube // Телеканал НТК. — 2017. — 1 листопада.
Масове перепоховання. На Тернопільщині захоронили 60 загиблих під час Другої світової війни на YouTube // Відеоканал ТСН. — 2017. — 20 листопада.
Тіла 60 українських націоналістів перепоховали у Чорткові на YouTube // Телеканал TV-4. — 2017. — 20 листопада.
  • Б. Мельничук, Л. Щербак. «Ягільницька трагедія» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 679. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Ідея i чин. Орган проводу ОУН, 1942–1946. Передрук підпільного журналу // Літопис УПА. — Т. 24. — С. 83, 88-89.
  • А. Базалінський. Нас постріляли німці в сорок другому… / Андрій Базалінський. — Чортків, 2003. — 96 с.
  • А. Базалінський. То де ж перепоховаємо останки розстріляних? // Вільне життя плюс. — 2017. — № 87 (8 листопада). — С. 4, 5. — (Точка зору).
  • І. Коваль. Знайдено могилу жертв ягільницької трагедії // Свобода. — 2017. — 13 жовт. — С. 3.
  • А. М'ятка. Ягільницька трагедія: через 75 років віднайдено поховання 60 розстріляних патріотів // Нова Тернопільська газета. — 2017. — № 38 (11-17 жовт.). — С. [1], 2.


Тернопільська область Це незавершена стаття про Тернопільську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ягільницька_трагедія&oldid=41309141