24-годинний формат часу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

24-годинний формат часу — система відліку часу, за якою доба триває з опівночі до опівночі та поділяється на 24 години. Це позначається годинами й хвилинами, що пройшли з опівночі, з 0:00 до 23:59. Ця система, на відміну від 12-годинної, є найпоширенішою у світі та використовується міжнародним стандартом ISO 8601.

У ряді країн, особливо англомовних, використовується 12-годинний час або суміш 24-годинного і 12-годинного часу. У країнах, де домінує 12-годинний час, деякі професії вважають за краще використовувати 24-годинний час. Наприклад, у медичній практиці 24-годинний час зазвичай використовується в документації, оскільки він запобігає будь-яким двозначностям щодо того, коли відбулися події в історії хвороби пацієнта[1].

24-годинний формат часу 12-годинний формат часу
00:00 12:00
01:00 1:00
02:00 2:00
03:00 3:00
04:00 4:00
05:00 5:00
06:00 6:00
07:00 7:00
08:00 8:00
09:00 9:00
10:00 10:00
11:00 11:00
12:00 12:00
13:00 1:00
14:00 2:00
15:00 3:00
16:00 4:00
17:00 5:00
18:00 6:00
19:00 7:00
20:00 8:00
21:00 9:00
22:00 10:00
23:00 11:00

Історія

[ред. | ред. код]

Першим механічним громадським годинником, запровадженим в Італії, був механічний 24-годинний годинник, який відраховував 24 години доби від пів години після заходу сонця до вечора наступного дня. 24-та година була останньою годиною денного часу[2].

З XIV по XVII століття в Європі конкурували дві системи вимірювання часу:[3][4]

  • Італійський (богемський, старочеський) годинник (повний циферблат): 24-годинна система, за якою доба починалася після заходу сонця; на статичному циферблаті 24-та година розташовувалася з правого боку. В Італії він переважно був модифікований до системи 4×6 годин, але деякі 24-годинні циферблати проіснували до XIX століття. Особливого поширення ця система набула в альпійських країнах, Чехії та Польщі. У Чехії ця система була остаточно заборонена лише 1621 року після поразки на Білій горі. Празький астрономічний годинник йшов за старочеським годинником аж до його знищення у 1945 році. Варіант з відліком від світанку також рідко задокументований і використовується, наприклад, на кабінетному годиннику XVI століття у Віденському художньо-історичному музеї.
  • Німецький (галльський) годинник (напівциферблат): Система 2×12 годин, що починається опівночі та перезапускається опівдні. Характерний 12-годинний циферблат з цифрою 12 у верхній частині.

Сучасна 24-годинна система є адаптацією німецької опівнічної системи відліку часу кінця XIX століття, і тоді вона переважала у світі, за винятком деяких англомовних країн.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Pickar, Gloria D.; Graham, Hope; Swart, Beth; Swedish, Margaret (2011). Dosage calculations (англ.) (вид. 2nd Canadian). Toronto: Nelson Education. с. 60. ISBN 9780176502591.
  2. Dohrn-Van Rossum, Gerhard (1996). History of the Hour. Clock and Modern Temporal Orders. The University of Chicago Press. с. 114. ISBN 0226155110.
  3. Tomáš Voříšek: Hodiny německé a české na půl orloje a podle celého orloje, Otta z Losu, Процитовано 2021
  4. Stan. Marušák, Petr Král: Čtyřiadvacetník, Orloj.eu

Посилання

[ред. | ред. код]