SMS Schlesien (1906)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Шлезвіг-Гольштейн»
«Шлезієн» до Першої світової війни
Історія
Німецька імперія
Назва: Шлезвіг-Гольштейн
Замовлений: 11 червня 1904
Будівник: Schichau-Werke
Закладений: 19 листопада 1904
Спуск на воду: 28 травня 1905
Прийнятий: 17 грудень 1906
Доля: затоплений екіпажем після підриву на міні 3 травня 1945, розібраний на метал
Основні характеристики
Клас і тип: лінкори класу Deutschland, додредноут
Водотоннажність: 13 200 т
Довжина: 127,60 м
Швидкість: 19,1 вузол (35,4 км/год)
Екіпаж: 743 людини
Озброєння:

4 (2 х 2) 280 мм гармати (після вступу у стрій) 14 х 170 мм гармати 22 х 88 мм гармат 4 х 450 мм торпедні апарати (станом на 1939) 2 х 88 мм гармат 4 х 37 мм зенітних гармат

22 х 20 мм зенітних гармат
Бронювання:

Пояс - 240 мм Башти -280 мм

Палуба - 40 мм

«Шлезієн» був одним із п'яти додредноутів типу «Дойчланд», побудованих для німецького Імператорського флоту між 1904 і 1906 роками. Названий на честь німецької провінції Сілезія, «Шлезієн», як і решта кораблів його типу були морально застаріли до того моменту, як вони вступили в озброєння, оскільки вони поступалися за розміром, броньовим захистом, вогневою потужністю та швидкістю новому революційному британському лінкору «Дредноут».[1]

Служба

[ред. | ред. код]

Після введення в експлуатацію «Шлезієн» був приписаний до I бойової ескадри Флоту відкритого моря, згодом переведений до II бойової ескадри. На початку своєї кар'єри він переважно брав участь у навчальних походах та маневрах флоту.

Перша світова війна

[ред. | ред. код]

Він служив на флоті протягом перших двох років Першої світової війни, брав участь у Ютландській битві 31 травня – 1 червня 1916 року, де короткий час активно брала участь у бою. Після Ютландської битви керівництво Імператорського флоту знизило статус Schlesien до корабля охорони, до того, як 1917 року він став навчальним кораблем[2]. Версальський договір дозволив німецькому флоту утримувати вісім застарілих лінійних кораблів, включаючи «Шлезієн», для захисту німецького узбережжя. Спочатку він перебував у резерві, але був модернізований у середині 1920-х років і активно використовувався реорганізованим Рейхсмаріне.[3]

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

«Шлезієн» обмежено використовувався і під час Другої світової війни, зокрема залучався до обстрілів польських сил під час вторгнення у вересні 1939 р. Корабель супроводжував тральщики під час операції «Везерюбунг» (вторгнення у Данію та Норвегію) у квітніl 1940.Після цієї операції, корабель використовували на допоміжних ролях, насамперед як навчальний, а також як криголам. Він завершив службу, забезпечуючи вогневу підтримку військ на узбережжі Балтики. Поблизу Свінемюнде 3 травня 1945, корабель налетів на скинуту британським літаком міну та доставлений на буксирі до порту. Там корабель був затоплений екіпажем на мілководді, тож значна частина надбудови, включаючи основну батарею, залишилася над водою. До кінця бойових дій «Шлезієн» використовував своє зенітне озброєння для захисту міста від повітряних нальотів [4] . Після війни корабель розібрали, хоч деякі його частини залишалися на місці до 1970-тих.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Herwig, Holger H. ([1998?]). "Luxury" fleet : the Imperial German Navy, 1888-1918. Amherst, N.Y.: Humanity Books. с. 57. ISBN 1-57392-286-2. OCLC 57239454.
  2. Röhr, Albert; Steinmetz, Hans-Otto ((1983)). Die deutschen Kriegsschiffe : Biographien : ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart / 7. Т. 7. Herford: Koehler. с. 125—126. ISBN 3-7822-0267-8. OCLC 645460948.
  3. Chesneau, Roger (1980). Conway's All the world's fighting ships, 1922-1946. London: Conway Maritime Press. с. 218. ISBN 0-85177-146-7. OCLC 7734153.
  4. Röhr, Albert; Steinmetz, Hans-Otto ((1983)). Die deutschen Kriegsschiffe : Biographien : ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart / 7. Т. 7. Herford: Koehler. с. 128. ISBN 3-7822-0267-8. OCLC 645460948.
  5. Jung, Dieter; Maass, Martin (1990-<1991>). German warships, 1815-1945. Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 22. ISBN 0-87021-790-9. OCLC 22101769.