Золотоношка (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Золотоношка
Золотоношка біля автошляху Черкаси — Золотоноша
50°04′12″ пн. ш. 32°02′52″ сх. д. / 50.07° пн. ш. 32.0478° сх. д. / 50.07; 32.0478
Витікс. Золотоношка
• координати50°04′12″ пн. ш. 32°02′52″ сх. д. / 50.07° пн. ш. 32.0478° сх. д. / 50.07; 32.0478
ГирлоДніпро
• координати49°30′20″ пн. ш. 32°11′06″ сх. д. / 49.5056° пн. ш. 32.1851° сх. д. / 49.5056; 32.1851
Басейнбасейн Дніпра
Країни:Україна Україна
Черкаська область
РегіонЧеркаська область
Довжина92 км
Площа басейну:1 260
Притоки:Мала Золотоношка (права)
Суха Згар, Кропивна (ліві)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Золотоно́шка — річка в Україні, в межах Золотоніського району Черкаської області. Ліва притока Дніпра. Басейн Чорного моря.

Довжина 92 км. Площа водозбірного басейну 1 260 км². Похил річки 0,4 м/км. Долина коритоподібна, завширшки до 4 км. Береги залужені та заліснені. Заплава завширшки до 400 м, подекуди заболочена. Річище слабозвивисте, завширшки пересічно 5 м. Стік зарегульовано ставками. Використовується на технічне й сільськогосподарське водопостачання, рибництво.

Розташування

[ред. | ред. код]

Золотоношка бере початок на північній околиці Драбова. Тече на південь на південний захід, у пониззі — на південний схід, у пригирловій частині — на південь. Впадає до Дніпра (у Кременчуцьке водосховище) біля села Чехівка.

Над річкою розташоване місто Золотоноша.

Притоки

[ред. | ред. код]

Природно-заповідний фонд

[ред. | ред. код]

У долині річки розташовано гідрологічний заказник місцевого значення Заплавський, загальнозоологічний заказник Вітове та заповідне урочище «Бакаївське».

Екологічний стан

[ред. | ред. код]

З 2009 р. Золотоношка перебуває у вкрай незадовільному екологічному стані. Причиною є забруднення вод річки неочищеними стоками очисних споруд м. Золотоноші.[1][2]

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 106. — (№ 1791).
  2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  3. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 216

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Екологічний стан річки Золотоношка тривожить. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 травня 2011.
  2. Замість води — суцільні нечистоти[недоступне посилання]