Золотоношка (річка)
Золотоношка | |
---|---|
Золотоношка біля автошляху Черкаси — Золотоноша | |
50°04′12″ пн. ш. 32°02′52″ сх. д. / 50.07° пн. ш. 32.0478° сх. д. | |
Витік | с. Золотоношка |
• координати | 50°04′12″ пн. ш. 32°02′52″ сх. д. / 50.07° пн. ш. 32.0478° сх. д. |
Гирло | Дніпро |
• координати | 49°30′20″ пн. ш. 32°11′06″ сх. д. / 49.5056° пн. ш. 32.1851° сх. д. |
Басейн | басейн Дніпра |
Країни: | Україна Черкаська область |
Регіон | Черкаська область |
Довжина | 92 км |
Площа басейну: | 1 260 |
Притоки: | Мала Золотоношка (права) Суха Згар, Кропивна (ліві) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Золотоно́шка — річка в Україні, в межах Золотоніського району Черкаської області. Ліва притока Дніпра. Басейн Чорного моря.
Довжина 92 км. Площа водозбірного басейну 1 260 км². Похил річки 0,4 м/км. Долина коритоподібна, завширшки до 4 км. Береги залужені та заліснені. Заплава завширшки до 400 м, подекуди заболочена. Річище слабозвивисте, завширшки пересічно 5 м. Стік зарегульовано ставками. Використовується на технічне й сільськогосподарське водопостачання, рибництво.
Золотоношка бере початок на північній околиці Драбова. Тече на південь на південний захід, у пониззі — на південний схід, у пригирловій частині — на південь. Впадає до Дніпра (у Кременчуцьке водосховище) біля села Чехівка.
Над річкою розташоване місто Золотоноша.
- Мала Золотоношка (права); Суха Згар, Кропивна (ліві).
У долині річки розташовано гідрологічний заказник місцевого значення Заплавський, загальнозоологічний заказник Вітове та заповідне урочище «Бакаївське».
З 2009 р. Золотоношка перебуває у вкрай незадовільному екологічному стані. Причиною є забруднення вод річки неочищеними стоками очисних споруд м. Золотоноші.[1][2]
-
Золотоношка в урочищі «Бакаївське»
- «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 106. — (№ 1791).
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 216
- ↑ Екологічний стан річки Золотоношка тривожить. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 травня 2011.
- ↑ Замість води — суцільні нечистоти[недоступне посилання]