Притока
 |
Прито́ка (також до́плив)[1] — водотік, що впадає в більший водотік.
Притока зазвичай відрізняється від кінцевого водотоку меншою довжиною і меншою водністю (існують, проте, зворотні приклади: притокою річки Дністер є річка Стрий, яка в місці злиття має значно більшу водність; при впаданні у Волгу її притока Кама має більшу водність, ніж Волга в цьому місці), а також іншим напрямом долини. Іноді притоками називають річки, що впадають в озера та інші внутрішні водоймища.
Притоки поділяються на праві й ліві, тобто такі, що впадають відповідно з правого й лівого берегів. Розрізняють притоки різних порядків залежно від того, чи впадають вони безпосередньо в головну річку, чи в її притоки. Притоками першого порядку називаються річки, що безпосередньо впадають в головну річку, другого порядку — притоки приток першого порядку і т. д. Великі річкові системи включають до 20 порядків приток. Також існують протилежні підрахунки порядку приток: від дрібних до великих. Також притокою називають витрату води, яку принесено водотоками в озеро, водосховище, та інші водні об'єкти.
- ↑ Доплив // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Притока // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |