Ставничий Іван Степанович
| Іван Ставничий | |
|---|---|
| Іван Степанович Ставничий | |
| Народився |
15 червня 1879 Білобожниця, Чортківський район, Україна |
| Помер |
1 березня 1959 (79 років) Білобожниця, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща →  УРСР → Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | художник |
Іван Степанович Ставничий (15 червня 1879, с. Білобожниця, Австро-Угорщина — 29 лютого 1959, с. Білобожниця, нині Україна) — український художник.
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчався в церковного маляра А. Ковальського у с. Вербівці (нині Тернопільського району), в Краківській академії мистецтв (Польща).
Працював у галузі іконопису, різьбярства та портрета. Розписав храми у селах Королівка, Гадинківці, Лисичники, Лисівці, Новосілка, Базар, Біла, Білобожниця, Вигнанка, Скородинці, в містах Бучач, Заліщики Чортківського району; у селах на Снятинщині (нині Івано-Франківська область).
Частину розписів у церквах і костьолах знищено за часів радянської влади в Галичині.
У родинній хаті, де він проживав, збереглися його твори: ікони Матері Божої та Ісуса Христа, портрет Тараса Шевченка, 4 автопортрети (один — зі сином Степаном).
Сім'я[ред. | ред. код]
У 1900 році одружився з Марією Лабигою, з котрою виховували троє дітей: Степана, Оксану і Методія.
Джерела[ред. | ред. код]
- Олійник, В. Ставничий Іван Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 336. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Штрихи до історії села Білобожниця Чортківського району // Золота пектораль. — 2014. — 5 січня.
- Швалюк, Л. Стежина до рідної хати. Історико-краєзнавчий нарис села Білобожниця. — Тернопіль : Воля, 2009. — С. 171.