Адамівка (Зіньківська сільська громада)
| село Адамівка | |
|---|---|
 Церква в селі
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район |  Хмельницький район
|
| Громада | Зіньківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68040190020073286 |
| Основні дані | |
| Засноване | друга половина XVIII століття |
| Населення | 1176 |
| Площа | 6,278 км² |
| Густота населення | 187,32 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32511 |
| Телефонний код | +380 3846 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°06′44″ пн. ш. 27°03′50″ сх. д. / 49.11222° пн. ш. 27.06389° сх. д.Координати: 49°06′44″ пн. ш. 27°03′50″ сх. д. / 49.11222° пн. ш. 27.06389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
234 м[1] |
| Водойми | річка Ушиця |
| Найближча залізнична станція | Дунаївці |
| Відстань до залізничної станції |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32514, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Зіньків, вул. Писаренка, 46 |
| Карта | |
  Адамівка | |
 Адамівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ада́мівка — село в Україні, у Зіньківській сільській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Розташоване на річці Ушиці, за 25 км від залізничної станції Дунаївців. Населення становить 1176 осіб.
До 2020 року орган місцевого самоврядування — Адамівська сільська рада.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване в другій половині XVIII століття князями Чарторийськими.
Після встановлення радянської влади, у 1923 році село увійшло до Зіньковецького району Кам'янецької округи Подільської губернії УСРР. Перший колгосп у селі організовано в 1924 році. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу[2], проведеного урядом СССР у 1932—1933 роках.
Мешканці села брали участь у німецько-радянській війні. За мужність, виявлену на фронтах війни, 512 жителів села нагороджено орденами і медалями.
Станом на початок 1970-х років в селі мешкало 2399 осіб. На території села розміщувалася центральна садиба колгоспу імені Артема, якому належало земельних угідь — 2,3 тисяч га, з них орної землі — 1,5 тисяч га. Основним напрямом господарства були вирощування зернових культур і цукрових буряків, виробництво молока і м'яса. Були розвинуті овочівництво, садівництво, бджільництво, шовківництво. на той час в селі працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека, пологовий будинок, фельдшерсько-акушерський пункт.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Зіньківської сільської громади[3].
19 липня 2020 року, після ліквідації Віньковецького району, село увійшло до Хмельницького району[4].
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Адамівки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,9 | −0,3 | 4,8 | 13,6 | 19,8 | 22,9 | 24,0 | 23,5 | 19,5 | 13,0 | 5,6 | 0,5 | 12 |
| Середня температура, °C | −5,2 | −3,7 | 0,9 | 8,4 | 14,2 | 17,5 | 18,7 | 18,0 | 14,2 | 8,5 | 2,6 | −2,2 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −8,4 | −7 | −3 | 3,3 | 8,7 | 12,2 | 13,5 | 12,6 | 8,9 | 4,0 | −0,3 | −4,9 | 3 |
| Норма опадів, мм | 35 | 36 | 31 | 50 | 68 | 103 | 102 | 65 | 52 | 32 | 39 | 41 | 654 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Гончарство[ред. | ред. код]
Село здавна є осередком гончарства. В ньому виробляють червоний неполив'яний посуд, глиняну дрібну пластику, димарі та інші вироби в традиціях кераміки села Зінькова цього ж району. 1911 року в селі була 341 родина гончарів (С. Бугаз, Я. Бацуца, П. Гаврилюк, Д. Дзюба, М. Столярчук, Д. Касіянчук та інші). З початку XX століття місцеві майстри розвивають своєрідні сюжетні та квіткові розписи. У 1923 році тут створили артіль «Приклад гончарам», з 1930 року працював гончарний завод. В асортименті — традиційні горщики, макітри, пасківники, глечики, а також тарілочки, попільнички, вазонники тощо, декоровані опискою. В останнє десятиліття виготовляли також полив'яний монохромний (прозора брунатна полива) посуд. Серед майстрів 1980-х років — І. Наглій, В. Зозуляк, І. Зозуляк, І. Костюк, П. Кравчук, М. Матанчук, Г. Гаврилюк, Є. Трембовецька.
Твори гончарів зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві, Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Музеї етнографії в Санкт-Петербурзі та інших музеях.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Покровська церква 18 століття належить до триконхового типу[5].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Бацуца Яків Йосипович — український майстер кераміки. Загинув під час Голодомору 1932—1933.
- Кравчук В'ячеслав Васильович (1963—2022) — полковник, учасник афганської, карабаської, придністровської та російсько-української воєн. Почесний громадянин міста Тернополя (посмертно).
- Пиріжок Олександра Яківна — український майстер кераміки, дочка Якова Бацуци.
- Підмурняк Олександр Олексійович — лікар-хірург, науковець, педагог, історик, доктор медичних наук.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Погода в селі Адамівці.
- ↑ Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 років по Хмельницькій області. Дані Хмельницької обласної державної адміністрації
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Хмельницкая область / Памятники градостроительства і архитектуры.- К., Т. 4.- С.
Література[ред. | ред. код]
- Адамівка // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с. — 15 000 прим.;
- Т. А. Романець. Адамівка // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 23. — ISBN 5-88500-27-1.;
- Т. А. Романець. Адамівка // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.
|
| |||||
