Аменердіс I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аменірдіс)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аменердіс I
Давньоєгипетський фараон
Правління 714-700 до н. е.
Попередник Шепенупет I
Наступник Шепенупет II
Тронне ім'я (преномен)Ḥˁt-nfrw-Mwt — Хатнефермут —
«Красою подібна до Мут»
M23L2
tG14F35F35F35N28
Власне ім'я (номен)Jmn-'jr-dj-sj mrjt-Mwt
Аменердіс-Мерітмут —
«Аменердіс, кохана Мут»
G39N5
 
imn
n
rrdis
Діти Shepenupet IId
Батько Кашта
Мати Пебатжма
Народився 8 століття до н. е.
Помер бл. 700 до н. е.
Місце поховання Медінет Абу
Династія
XXV династія

Аменердіс I (д/н — бл. 700 до н. е.) — давньоєгипетська діячка, дружина бога Амона у 714—700 роках до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походила з XXV династії. За походженням була кушиткою. Донька фараона Кашти та Пебатжми. Про молоді роки нічого невідомо. після остаточного підкорення її братом Шабакою Верхнього Єгипту та значної частини Нижнього Єгипту, останній примусив Шепенупет I, Дружину бога Амона, вдочерити Аменердіс.

Після смерті своєї названої матері близько 714 року до н. е. стає новою Дружиною бога Амона. На той час помер осоркон, верховний жрець Амона. В результаті Аменердіс I об'єднала усю жрецьку владу, фактична стала верховним жрецем Амона. також керувала Фівами та усією областю.

Керувала Фівами до 700 року до н. е., з 704 року до н. е. разом з небожем Гаремахетом (сином фараона Шабаки), що став верховним жерцем Амона. Невдовзі до самої смерті вдочерила свою небогу Шепенупет II (доньку фараона Піанхі).

Поховано у некрополі Медінет Абу (на західному берегу Ніла). Її зображення знаходиться в Карнакському храмі.

Память[ред. | ред. код]

На честь Аменердіс названо кратер на Венері.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Kitchen, Kenneth, The Third Intermediate Period in Egypt (1100—650 B.C.), 2 Sub edition. Aris & Phillips, 1996. ISBN 0856682985
  • Aidan Dodson & Dyan Hilton, The Complete Royal Families of Ancient Egypt, Thames & Hudson (2004) ISBN 0-500-05128-3
  • Ayad, Mariam F. God's Wife, God's Servant: The God's Wife of Amun (c. 740—525 BC). Routledge, 2009. ISBN 978-0-415-41170-7